Українські батьки зі східних міст не можуть повернути свої дітей додому.
Російське окупаційне радіо та реклама в газетах пропагувала дитячі табори як безкоштовний літній відпочинок для дітей. Про це інформують Економічні Новини з посиланням на Associated Press.
Колона автобусів виїхала з Ізюма наприкінці серпня з обіцянкою, що діти повернуться додому вчасно до навчального року. Українські війська відвоювали територію. Але діти залишились у таборах на окуповаій території. П’ятдесят двоє дітей з Ізюма та ще близько 250 дітей з інших українських міст зараз знаходяться у таборах.
Близько двадцяти батьків зібралися в середу біля закритого кафе в Ізюмі. Зневірені та злі вони кажуть, що їм потрібна допомога, щоб повернути своїх дітей. «Ми прості люди. Ми ніколи не могли дозволити своїм дітям відпочинок на морі і ми сприймали це як шанс», – сказав чоловік.
The Washington Post вперше повідомила про дітей у російських таборах минулого тижня. Але AP змогла дізнатися про масштаби проблеми після розмови з 20 батьками та офіційними особами. Сім’ї зниклих дітей сказали, що ізюмське подружжя, яке організувало поїздку, тепер каже їм, що Україна надто небезпечна для дітей.
Одна мати зуміла доїхати автостопом до Запоріжжя, отримала дозвіл української влади поїхати на територію, контрольовану Росією, автостопом доїхала до Криму та добралась до Геленджика, приморського курортного міста, де знаходиться багато українських дітей. Там вона знайшла доньку, але начальство табору відмовилося дати їй дозвіл забрати доньку. Їй сказали: «Ми не дамо тобі забрати дитину в Україну». Вона підписала документ про те, що залишиться в Росії, забрала дівчину і зуміла її вивезти тим же шляхом, яким приїхала, через окуповані території і зону бойових дій. Маргарита Ткаченко, мати трьох малолітніх дітей, була серед тих, хто в Ізюмі відмовився від пропозиції, яка, на її думку, звучала занадто добре, щоб бути правдою.
Сім’ї, які зібралися в середу в Ізюмі, написали список своїх імен і контактну інформацію. Але в Ізюмі вже шість місяців не працює телефонний зв’язок. Більшість сімей періодично спілкуються зі своїми дітьми, використовуючи деякі з супутникових точок доступу до інтернету, які встановив український уряд, але це важко. Діти в таборах навчаються за російською шкільною програмою.