Яким буде навчання в школах і вишах в Україні.
Школярі та студенти в Україні з вересня можуть знову повернутися в класи та на лекції. Фінальне слово за військовими адміністраціями, місцевою владою та педрадами. У РБК-Україна розповіли, яким буде новий навчальний рік і де уроки будуть виключно онлайн, інформують Економічні Новини.
Українська система освіти отримала перше “щеплення” в період активного розгулу “ковіду”. Вчителі здебільшого докладали максимум ентузіазму і кмітливості, щоб у режимі онлайн донести до школярів і студентів необхідний матеріал. Але досвід пандемії показав, що дистанційні уроки не можуть стати повноцінною альтернативою очних занять, особливо, якщо мова йде про молодші класи.
Війна зіштовхнула систему освіти зі ще більш серйозними викликами, які вимагають від влади та педагогів нових підходів, витрат і зусиль. Після нападу Росії 24 лютого школам і університетам довелося закінчувати навчальний рік дистанційно.
З вересня Міністерство освіти рекомендує повернути дітей за парти там, де це дозволяє ситуація. Допускається дистанційний або змішаний формат. Це рішення залишили на розсуд військових адміністрацій областей, місцевої влади та педрад.
Думки і плани батьків розділилися, каже співголова організації “Батьки SOS” Олена Парфьонова. Частина – категорично проти очного навчання і роздумує над дистанційним форматом. Хтось, навпаки, готовий вести дітей в класи, якщо їм буде забезпечена безпека.
Так чи інакше, у батьків залишається вибір – ніхто не буде зобов’язувати їх вести дитину до класу 1 вересня. І у них також буде можливість навчатися дистанційно в українській школі, якщо вони перебувають за кордоном.
“Основне застереження батьків – це безпека. Як буде організований освітній процес? Як і куди під час повітряної тривоги будуть фізично переміщатися дітей? Хто несе відповідальність? Як ці бомбосховища або тимчасові легкі укриття обладнані? Чи буде там світло, вода, туалет і опалення в холодні місяці?” – пояснила Парфьонова.
У шкіл і вузів є ще місяць, щоби визначитися, чи будуть вони приймати учнів оффлайн. І якщо так – щоби підготувати безпечні умови для освітнього процесу.
Основна вимога – наявність захисного укриття всередині будівлі або на відстані 100 метрів. Туди необхідно провести школярів і студентів, коли прозвучить сигнал тривоги. Але це всього лише “верхівка айсберга” – насправді питань, які доведеться вирішити владі, педагогам і батькам, набагато більше.
Заходи безпеки
Як виглядає цей процес підготовки? Військові адміністрації вирішують, чи варто в їхньому регіоні пускати учнів у класи. Якщо йдеться про зону бойових дій чи населені пункти, що перебувають у тимчасовій окупації – там очного навчання не буде, хіба що дистанційний формат.
Як пояснили виданню в МОН, організація освітнього процесу залежить від ситуації у кожному населеному пункті. Формат навчання може змінюватися протягом року, уточнили у відомстві.
Наявність укриттів – це зараз найгостріше питання, оскільки вони є далеко не у всіх шкіл і вишів. До вересня на місцях намагаються вирішити цю проблему, облаштовуючи придатні приміщення або всередині будівлі, або в пішій доступності поруч з нею.
“Є випадок у Чернігівській області, коли навчальний заклад вирив 1,3 метра землі для того, щоб облаштувати укриття. Ніяких документів або дозволів на це немає. Ця школа може просто завалитися не від бомб чи ракет, а від стану укриття. Нам відомо вже про три таких випадки, коли навчальні заклади самовільно просто підривають фундаменти будівель”, – звертає увагу на одну з проблем Парфьонова.
У тих населених пунктах, де військова обстановка дозволяє організувати очне навчання, створюються спеціальні комісії з представниками ДСНС і Нацполіції. Вони проводять перевірку укриттів при навчальних закладах на відповідність усім вимогам безпеки.
“Комісії оглядають, чи є укриття, в якому воно стані, чи відповідає вимогам, і тоді дають свої висновки. Якщо, припустимо, є висновок, що заклад може очно працювати, тоді наступне рішення про форму навчання приймає педагогічна рада на основі консультацій з батьками”, – пояснив РБК-Україна директор департаменту освіти і науки Львівської облдержадміністрації Олег Паска.
Якщо захисна споруда при школі чи виші невелике, тоді освітній процес варто розділити позмінно – в різний час дня, тижня, місяця або семестру. Тобто так, щоб у разі тривоги там помістилися всі.
Крім того, МОН рекомендує перевірити систему оповіщення, щоб її було чутно в навчальному закладі, обстежити прилеглу до них територію на вибухонебезпечні предмети і визначити шляхи евакуації з будівлі. Після сирени заняття можуть тривати в укритті.
“Заняття перериваються на час переходу в укриття і далі можуть продовжуватися там. Для цього воно має бути обладнане лавками, туалетом, wi-fi. Там також повинен бути мінімально необхідний набір їжі. Ми, міністерство та освітній омбудсмен давали детальні роз’яснення про те, що має бути в захисній споруді”, – сказав виданню голова парламентського комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак.
Десь укриття при школах призначені для всього мікрорайону, а часом і для всіх жителів селища чи села. І це ще один нюанс, зазначає Парфьонова: як батькам бути впевненим у тому, що серед людей, які прийдуть в захисне приміщення, немає колаборантів, диверсантів або інших зловмисників?
Про це питання має подбати місцева рада чи власник, якщо йдеться про приватний навчальний заклад, каже Паска. У теорії органу місцевого самоврядування слід організувати жителям сусідніх будинків альтернативне укриття. Тоді як захисна споруда при школах має бути розрахована тільки для учнів і робочого колективу.
Багато батьків зараз хотіли б побачити ці тимчасові укриття, які готують до освітнього процесу, сказала Парфьонова. Однак їм нерідко відмовляють, аргументуючи тим, що підготовка приміщень ще триває.
“А батькам вже потрібно приймати якесь рішення: переводити дитину на дистанційну освіту чи вести на 1 вересня до школи. Адже школа повинна бути територією безпеки”, – зазначила представник “Батьки SOS”.
Якщо школа була зруйнована через обстріли чи бойові дії, тоді для учнів і педагогів підготують місця в найближчому закладі, уточнив Бабак. З вишами дещо інша ситуація – зазвичай у них є кілька корпусів або філії в інших населених пунктах. Тобто у них більше фізичних можливостей, щоби змінити локацію для занять.
Університети мають право самостійно визначати формат навчання для студентів. МОН рекомендувало їм за можливості організувати освітній процес так, щоби він був максимально наближений до традиційного.
“Передбачаємо, що значна доля освітнього процесу буде припадати на змішаний формат – очно-дистанційний, в окремих випадках – дистанційний”, – сказали виданню в прес-службі міністерства, коментуючи форму навчання у закладах вищої та професійної передвищої освіти.
Право вибору
Але що, наприклад, робити в тому випадку, якщо школа починає заняття очно, а частина учнів хочуть перейти на дистанційний формат? Адже просто включити веб-камеру в той час, як педагог буде щось пояснювати іншим біля дошки – не найкраща ідея.
“Наприклад, у громаді є десять шкіл і в кожній може бути по 15-20 учнів, які перебувають за кордоном і хочуть навчатися дистанційно. Уявіть, якщо вчителю кожної з цих шкіл доведеться навчати і очно, і дистанційно одночасно? Це технічно нереально”, – пояснив Паска.
Скрізь – у кожному освітньому закладі – до цього питання підходять по різному, зазначив Бабак. Якщо в школі є кілька паралелей, а плани батьків розділилися, то класи можуть перерозподілити так, щоб одна паралель проводила уроки очно, а інша – онлайн. За словами нардепа, можлива і змішана форма занять – коли теоретичні уроки проводяться дистанційно, а практичні – в класах.
Другий варіант, який вже готують у Києві – це визначення опорних дистанційних шкіл. Тим батькам, які захочуть для своїх дітей заочний формат, запропонують перевести їх в інший заклад.
“Уявімо, що поруч є три школи. Дві працюватимуть очно, а в третій організують дистанційне навчання. Там зможуть навчатися діти, які підуть на дистанційний формат. Це як можливий варіант. Але тут немає універсального рецепту – місцева влада вирішує по-своєму. До 1 вересня ще є час, тому остаточних рішень немає”, – пояснив голова комітету Ради з питань освіти.
Такий підхід опрацьовують і у Львівській області. Департамент освіти ОДА рекомендував кожній громаді виділити по одній школі, яка працюватиме дистанційно з усіма учнями. Плюс, за словами Паски, на базі Львівської політехніки створена Українська дистанційна школа, яка може прийняти до 20 тисяч учнів.
Готовність регіонів
Згідно з цифрами, які міністр освіти Сергій Шкарлет назвав 27 липня – приймати школярів і студентів готові приблизно 30% навчальних закладів. Але цей показник досить динамічний, оскільки ще півтора тижні тому він був на рівні 23%. У департаменті освіти і науки КМДА відповіли виданню, що аудит установ столиці все ще триває.
“Станом на два тижні тому в Києві 26% шкіл були повністю готові до початку очного навчання. І приблизно у такої ж кількості закладів були акти із зауваженнями, які можна виправити. За попередньою оцінкою першого заступника голови КМДА Миколи Поворозника, приблизно 75% шкіл будуть готові до 1 вересня. І я вважаю цей показник цілком реальним”, – сказав Бабак.
Проте якщо порівнювати ситуацію у великих містах і в сільській місцевості – є контраст. У селах може не бути жодних варіантів укриттів. У стислі терміни їх не побудувати і це величезний виклик, визнає нардеп.
У Львівській області очікують завершення перевірок до кінця серпня. Тоді і будуть визначатися – які освітні установи зможуть відкрити свої двері для учнів. Станом на 28 липня з майже 1800 закладів області обстежена приблизно половина, уточнив Паска.
Голова Сумської ОВА Дмитро Живицький каже, що у школах на території області заняття будуть організовані у трьох різних форматах. У громадах, що розташовані поряд з українсько-російським кордоном, діти навчатимуться дистанційно. Напевно, такий же підхід буде й у Чернігівській області.
Керівник Миколаївської ОВА Віталій Кім прогнозує, що уроки в школах, найімовірніше, проводитимуться онлайн. Влада Запоріжжя допускає, що заняття будуть організовані у різних форматах залежно від відстані до лінії зіткнення – десь у змішаній, десь онлайн.
На Дніпропетровщині розповіли, що уроки для учнів також планують проводити у різних формах – очній, дистанційній чи змішаній. Із 830 шкіл області бомбосховища є у 125. Решта зараз облаштовують місця для укриття, уточнили в адміністрації.
“Виключно дистанційно навчальний рік розпочнеться у 7 громадах, які знаходяться у зоні бойових дій. Це Широківська, Зеленодольська, Великомихайлівська, Маломихайлівська, Новопавлівська, Межівська та Покровська”, – відповіли РБК-Україна в Дніпропетровській ОВА.
У Харківській області також проводять аудит приміщень та облаштування укриттів у школах. Частина цієї області знаходиться під тимчасовою окупацією росіян, ще частина, включаючи і сам Харків – страждає від регулярних обстрілів агресора.
“Станом на зараз з 715 загальноосвітніх шкіл Харківщини, 17 повністю зруйновані обстрілами російських окупантів, 200 приміщень пошкоджені, а укриття, що відповідають вимогам безпеки, наявні лише в 64 школах”, – сказав виданню глава ОВА Олег Синєгубов.
З вишами області ситуація не краща: приміщення 21 з 24 вищих навчальних закладів пошкоджені в результаті обстрілів. Але головна потенційна небезпека для дітей навіть не в тому, що в багатьох школах під час проектування не було передбачено укриття. А в дуже короткому часі підльоту ракет, випущених з території РФ, пояснив Синєгубов.
“Ракета, запущена в напрямку Харкова з передмість Бєлгорода, досягає обласного центру за 30-40 секунд. За цей час фізично складно вивести усіх дітей з класів та розмістити в укритті. В наших школах проводилися відповідні тренування, і практика засвідчила, що на організовану евакуацію учнів в укриття витрачали до 5 хвилин”, – зазначив глава Харківської ОВА.
З огляду на варварство агресора – це фактор, яким не можна нехтувати, плануючи майбутній навчальний рік. До того ж ворог останнім часом цілеспрямовано завдає ударів саме по освітніх закладах області, зазначив Синєгубов. Остаточне рішення щодо формату занять на Харківщині будуть ухвалювати ближче до 1 вересня, зважаючи насамперед на характер бойових дій, а також ризики для життя і здоров’я дітей.