В деяких країнах світу починається дефіцит зерна через вторгнення РФ в Україну.
Фінансовий стан ліванки Лаял Асвад вже був погіршений руйнівним дворічним економічним колапсом Лівану. Тепер, коли внаслідок вторгнення Росії в Україну ціни на продукти харчування та енергоносії ще більше зростають, вона відчуває, що їй важко придбати їжу для своєї сім’ї. «Навіть хліб більше не є тим, що ми сприймаємо як належне», — сказала 48-річна домогосподарка. Про це інформують Економічні Новини з посиланням на Associated Press.
Від Лівану, Іраку та Сирії до Судану та Ємену мільйони людей на Близькому Сході, чиє життя вже було скалічено через конфлікти, переміщення та бідність, тепер задаються питанням, що робити далі. На Україну та Росію припадає третина світового експорту пшениці та ячменю, на які країни Близького Сходу покладаються, щоб прогодувати людей, які живуть за рахунок субсидованого хліба. Україна та Росія також є провідними експортерами інших зернових та соняшникової олії, яка використовується для приготування їжі.
Ще до війни в Україні люди в країнах Близького Сходу та Північної Африки не отримували достатньо їжі. Тепер через перебої у торгівлі, викликані війною, все більше товарів стають недоступними.
«Простіше кажучи, люди не можуть дозволити собі їжу такої якості чи кількості, яка їм потрібна, а ті, хто перебуває в країнах, які постраждали від конфліктів і криз… піддаються найбільшому ризику», – сказав директор Human Rights Watch Лама Факіх.
Подібний збіг обставин призвів до низки повстань, відомих як арабська весна, що почалися наприкінці 2010 року, коли різке зростання цін на хліб викликало антиурядові протести на Близькому Сході, зазначила директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва. “Коли ціни стрибнуть і бідні люди не зможуть прогодувати свої сім’ї, вони будуть на вулицях”, – сказала Георгієва.
В Іраку та Судані невдоволення населенням цінами на продукти харчування та браком державних послуг вже призвело до вуличних протестів. «Люди мають право на їжу, а уряди повинні робити все, що в їхніх силах, щоб захистити це право, інакше ми ризикуємо не лише продовольчою безпекою, а й нестабільністю, які можуть спровокувати серйозні позбавлення такого масштабу», – сказав Факіх.
Війна також викликала стурбованість тим, що значна частина міжнародної допомоги, від якої залежить так багато людей в арабському світі, буде спрямована в Україну. «Для мільйонів палестинців, ліванців, єменців, сирійців та інших, які живуть у країнах, що переживають конфлікти, катастрофічні економічні кризи та зростаючі гуманітарні потреби, це було б еквівалентно відключенню критичного життєзабезпечення», – йдеться в аналізі, опублікованому Carnegie Middle.
Основні запаси країни були знищені в результаті потужного вибуху в порту Бейрута у 2020 році. Тепер, коли запасів вистачає лише на шість тижнів, багато хто побоюється, що попереду на людей чекають темні часи. Цього тижня у кількох великих супермаркетах вже закінчилося борошно та олія.