Новини суспільства

В Австралії вчені знайшли цінну річ

В Австралії знайдено надзвичайні скам'янілості з рослинами, яким 30 мільйонів років.

В Австралії дослідження скам’янілостей виявило “чудово збережені” рослини, які жили мільйони років тому. Матеріал, у якому знайшли скам’янілості, називається сілкрітом, інформує УНІАН.

Під час дослідження група вчених хотіла краще зрозуміти місця викопних рослин із сілкріту в Австралії. Зокрема, їхньою метою було пролити світло на те, як рослини збереглися в цих місцях, розповів Newsweek автор дослідження Ендрю Розефельдс. Автори дослідження зробили висновок, що такі місця зазвичай трапляються у східній Австралії і завжди пов’язані з вулканічними матеріалами. Хоча зараз Австралія геологічно стабільна, так було не завжди. Приблизно 40-20 млн років тому в східних частинах цієї країни була значна вулканічна активність.

Викопні рослини часто бувають у сплюснутому та стиснутому стані або збереглися у вигляді відбитків. Але рослини із сілкрітових місць, які здебільшого датуються приблизно 30-20 млн років тому, збереглися в тривимірному вигляді і майже не стиснуті.

Дослідники встановили, що для такого чудового збереження, рослини повинні були швидко бути поховані під вулканічним матеріалом. Те, що рослини були швидко поховані під вулканічним матеріалом, вказує на те, що в той час вони активно росли на своєму первісному місці. Цей сценарій надає дослідникам можливість пролити світло на природу доісторичних рослинних угруповань. “В інших районах, де можуть накопичуватися скам’янілості рослин, наприклад, у дельтах річок, ми ніколи не можемо бути впевненими, наскільки далеко було занесено ці рослини і чи належали вони до різних типів рослинності”, – пояснив Розефельдс.

Чудова збереженість скам’янілостей із сілкріту дає змогу фахівцям порівнювати їх із сучасними рослинами, ідентифікувати та зрозуміти їхні еволюційні зв’язки. “Настільки добре збережені, скам’янілості рослин із сілкріту дають абсолютно нове розуміння історії деяких груп австралійських рослин і типів рослинності”, – підсумував учений.

Гелена Деревянко