Понад рік тому Руслана Данилкіна вирішила захищати Україну та добровольцем пішла на фронт. І це при тому, що військова служба неабияк її лякала своєю невідомістю. Щоправда, дівчину надихав приклад власних батьків, адже у 2015 році мама та вітчим Руслани служили на Донбасі, а щойно почалося повномасштабне вторгнення Росії в Україну, пішли на війну добровольцями. Руслана ж приєдналася до лав ЗСУ у квітні. Тоді їй було лише 18 років.
На війні Руслана Данилкіна потрапила під обстріл та втратила ногу. Наразі їй 19, і незважаючи на всі випробування, українка хоче бути мотивацією для інших людей, які постраждали від війни.
“Пам’ятаю чудово той день. 10 лютого я разом із товаришами по службі виконували бойове завдання в Херсонській області і ніщо не віщувало біди. Однак раптом почався артилерійський обстріл. Тоді я несвідомо сховала голову, наступний кадр із спогадів: я вже тримаюся за коліна. Я відразу зрозуміла , що сталося, але я не хотіла вірити в те, що втратила ногу.Я питала у товаришів по службі: “Що там?”. Однак вони мовчали у відповідь”, – згадує вона найстрашніший день.
Життя Руслані врятувало випадковість: повз їхню машину проїжджали медики. Вони намагалися зробити все можливе, щоб урятувати її ногу, але марно. Дівчині ампутували ліву кінцівку вище за коліно. Перші дні у лікарні Руслана постійно плакала, але потім чітко вирішила, що боротиметься за своє життя.
Наразі Руслана хоче стати мотивацією для інших постраждалих від росіян українців, тому вона знялася у ніжній фотосесії для журналу BESTIN.UA, а у відвертому інтерв’ю поділилася своєю історією.
“Постраждалих стає дедалі більше і всім їм потрібна підтримка, а для цього треба говорити правду, розширювати соціальні кордони. Люди не повинні закриватися, треба жити, і хтось має бути для них прикладом у цьому”, – наголосила військова.
“Мета цієї обкладинки та інтерв’ю – допомогти побачити, відчути та зрозуміти: життя дорогоцінніше за втрату, а втрата завжди може стати новим початком. Це лише питання вибору та завзяття”, – зазначили автори опублікованої статті .
Для гарних знімків сильна духом українка приміряла кілька ніжних образів. Військова позувала у сукнях, які не приховували протез ноги. У розмові з журналістом Руслана зізналася, що не відразу прийняла себе такою, багато в чому дівчині допоміг її брат.
“На це вплинув мій брат, який із самого початку почав виводити мене в суспільство та вчити звикати до нової мене на публіці. Також підтримка людей, коли я вперше розповіла свою історію в Instagram. Загалом це сталося через 2 місяці після події, не одразу І починала я ділитися не зі стану прийняття, зовсім”, – поділилася Данилкіна.