Остаточного порядку бронювання від мобілізації в Україні ще не визначено, але є кілька варіантів. Автор одного з них, голова Комітету з питань економічного розвитку, народний депутат Дмитро Наталуха пояснив, чим вони відрізняються один від одного, який із них найкращий і чому.
Про це Наталуха написав у Facebook.
Нардеп розповів, що останніми днями помітив, що словосполучення “економічне бронювання” почало використовуватися в абсолютно дивних контекстах, які мають дуже мало спільного із первинним задумом і філософією ідеї.
Це вже схоже на повноцінний косплей (англ. cosplay, від “costume play”) – це коли людина за допомогою костюму чи інших характерних аксесуарів намагається мавпувати (російською це називається “подражать”) певних відомих персонажів чи ідеї.
Так от, щоб не було подальшої плутанини, розберімося з дефініціями.
Це – модель, яка існує зараз, відповідно до постанов КМУ #76 і #45.
Вона передбачає безкоштовне бронювання співробітників підприємств, які відповідають чітко визначеним критеріям “стратегічності” – є учасниками державного оборонного замовлення, мають певну кількість працівників, працюють у певній галузі і так далі.
Хто заброньований, а хто ні – визначає держава.
Можна сперечатися про ефективність реалізації такої моделі у нас, але я вважаю, що сама її логіка – правильна і вона, безумовно, має бути.
Є підприємства, від діяльності яких буквально напряму залежить забезпечення війська, тож держава має прогарантувати їх безперебійну роботу.
Цю модель пропонуємо ми з командою колег, експертів та однодумців.
Вона передбачає можливість роботодавця забронювати певний % від військовозобовʼязаних у своєму штаті, сплачуючи за них щомісячно додатковий військовий збір – 20 000 грн.
Хто заброньований – визначає сам бізнес, держави в цьому рівнянні немає.
Це – концептуальна відмінність, бо ми вважаємо, що бізнес сам, без допомоги держави здатен визначитись, хто для нього є критичним.
Сприймаєте цю модель як додаткову до стратегічного бронювання, бо є безліч підприємств, які не потраплять під категорію “стратегічних”, але які генерують “стратегічну” кількість податків.
Сили оборони утримуються виключно за рахунок українських податків, тому ця модель покликана дати можливість тим, хто їх сплачує – залишити на критичних позиціях конкретних працівників, які прогарантують подальшу безперебійну роботу підприємства.
Економічним це бронювання називається тому, що воно покликане підтримати економіку під час війни, складовою якої є всі, без виключення, платники податків в Україні.
Іншим різновидом економічного бронювання є модель, яку розробила команда міністерства економіки і представників ОП разом з експертами.
Йдеться про певний поріг заробітної плати, після якого робітник може автоматично претендувати на бронь.
Наразі розмір такого порогу, який я чув востаннє, є 35 000 грн.
Простими словами – якщо ти в офіційному порядку отримаєш цю суму і вище – ти маєш право бути заброньованим.
Хто саме бронюється, теж визначає бізнес, держави в цьому процесі теж немає.
В цьому і дечому іншому ця модель перетинається із нашою і, насправді – має тотожну мету із нашою.
Із позитивних аспектів – така модель ще і сприятиме виведення заробітних плат в економіці в білу.
Ця модель зʼявилась нещодавно і просувається вона моїм колегою – головою податкового комітету.
Її чомусь теж намагаються назвати “економічною”, але нічого спільного з нею вона не має.
Ідея полягає в тому, щоб головним критерієм для можливості забронювати співробітників зробити належність компанії до анонсованого “Клубу білого бізнесу”.
Членство в цьому “клубі”, тобто – відповідність підприємства клубним критеріям, визначатиме Державна податкова служба, яка прийматиме і рішення про втрату членства у ньому, а значить – і втрату права бронювати співробітників.
Так, у цій моделі знову держава, а не бізнес, прийматиме рішення, кого бронювати, а кого – ні.
Тільки замість Мінекономіки, Міноборони і Генштабу право визначати, хто бронюється, а хто – ні, пропонується передати податківцям.
Запропоноване тим же колегою, по суті є реінтерпретацією американської системи призову під час Другої Світової, яка називалась “Selective Service Lottery”.
По суті, американські чоловіки призивались, якщо випадково згенероване число збігалось із цифрами з їх дати народження.
Ефект це мало сумнівний, як і сумнівним він буде для підтримки економіки, тому пропозиція застосовувати цей же принцип випадковості у бронюванні, називаючи його при цьому “економічним” – це скоріше невдалий жарт.
Ну, або сумний симптом.
Або є навмисною спробою розмити, разом із “податковим бронюванням”, термін “економічне бронювання”, щоб знизити його шанси на реалізацію.
“Тож, шановне товариство, відрізняйте, будь ласка, косплей від оригіналу, висловлюйте свою публічну підтримку економічному бронюванню – і це наблизить нас всіх до впровадження цієї моделі вже найближчим часом. Пересилимо, – підсумував нардеп.