26 жовтня 2025 року українці традиційно прокинуться “на годину раніше” — о 4:00 ранку країна перейде на зимовий час. Попри неодноразові спроби скасувати сезонне переведення стрілок, закон, ухвалений парламентом ще влітку 2024 року, досі чекає на підпис Володимира Зеленського. Президент нібито не хоче накладати вето, але й не підписує документ, через що Україна залишається у “часовій петлі” між Європою, економією та політикою.
Про це пише The Page.
У 2019 році Європейський парламент підтримав відмову від практики переведення годинників після опитування 2018 року, коли 84% громадян ЄС заявили, що втомилися від сезонних переходів, але через пандемію COVID-19 рішення так і не запровадили.
Згідно з проєктом директиви 2019 року, кожна держава-член ЄС мала б обрати, чи залишатися на постійному літньому часі, чи на стандартному (зимовому). Критики попереджали, що це може призвести до утворення клаптикового шару часових поясів по всьому континенту, що призведе до порушень на єдиному ринку.
Окрім політичної, в ЄС є й географічна проблема, адже територія Євросоюзу охоплює три часові пояси. Постійний літній час затримає зимовий схід сонця до середини ранку в Бельгії та Данії і майже до 10:00 на північному заході Іспанії. З іншого боку, постійний зимовий час може означати схід сонця приблизно о 2:15 у східній Польщі та о 3:45 в Берліні влітку.
У червні 2025 року фінська депутатка Європарламенту Анна-Мая Генрікссон закликала Європейську комісію нарешті припинити сезонне переведення годинника. У відповідь комісар Апостолос Ціцікостас заявив, що ЄС переглядає правові та практичні проблеми та розпочне нове дослідження цього року.
В Україні теж давно точиться дискусія навколо переходів на літній і зимовий час. Перші спроби на законодавчому рівні скасувати цю практику розпочалися ще у 2020 році, коли проєкт закону «Про обчислення часу в Україні» вперше представили у Верховній Раді. 3 березня 2021 року парламент ухвалив законопроєкт №4201 у першому читанні, але потім законопроєкт про скасування переходу на літній час відправили на доопрацювання.
У липні 2024 року Верховна Рада нарешті схвалила законопроєкт №4201 у другому читанні – за нього проголосував 261 народний депутат. Документ передбачав встановлення зимового часу UTC+2 як постійного протягом усього року. 21 серпня 2024 року законопроєкт передали на підпис президенту Володимиру Зеленському, проте станом на жовтень 2025 року документ досі не підписаний.
Автор законопроєкту, тодішній перший заступник, а наразі голова Верховної Ради Руслан Стефанчук аргументував, що «сезонний часовий стрибок» призводить до зміни біологічних ритмів людини, що негативно позначається як на фізіологічному, так і на психологічному стані. Переведення годинника, на його думку, спричиняє значне погіршення стану здоров’я громадян у період адаптації, також знижується працездатність, спостерігається значне загострення хронічних хвороб. Переведення годинника вже не допомагає енергозаощадженню, переконаний Руслан Стефанчук.
У пояснювальній записці також наголошувалося на питаннях територіальної цілісності: оскільки на тимчасово окупованих територіях встановлений час держави-агресора, встановлення єдиного київського часу дозволить зміцнити безпекові позиції України та сприятиме деокупації.
Головний аргумент за припинення переведення годинників – це втрата будь-якої економічної доцільності. Голова експертно-аналітичної ради «Українського аналітичного центру» Борис Кушнірук зазначає, що «перехід на зимовий та літній час, який свого часу запроваджувався для економії електроенергії, нині втратив будь-яку практичну користь».
За підрахунками чеських дослідників Томаша Гавранєка та Зузани Іршової, середня оцінка економії електроенергії складає приблизно 0,34% споживання електроенергії. Це в межах статистичної похибки.
Кушнірук пояснює: «Структура економіки, життєдіяльності людей і споживання електроенергії суттєво змінилася. У людей з’явилося багато приладів, які споживають електроенергію навіть тоді, коли їх немає вдома». Головним споживачем є не вуличні ліхтарі, а домашні побутові прилади та енергоємні підприємства.
Міністерство економіки підтверджує, що час, чинний в Україні взимку, є природним для території нашої держави і відповідає її географічному положенню. Але водночас продовжує користуватися старим економічним аргументом: в міністерстві пояснюють, що «літній час запроваджується з метою ефективного використання світлої частини доби». Також в уряді апелюють до того, що запровадження літнього часу є загальноприйнятою міжнародною практикою.
Закон не підписаний, але строк для ветування закону вже минув. Водночас, за інформацією BBC News Україна, Зеленський не збирається його підписувати, бо нібито в цьому «побачили мільярдні збитки». За словами одного з джерел, вето не використали, щоб «не ображати» спікера парламенту Руслана Стефанчука, адже це був його законопроєкт.
Народний депутат Олексій Мовчан пояснює необхідність переведення все тією ж «економічною вигодою»: «Треба користуватися якомога більшою частиною світового дня. Будуть менші видатки на електроенергію».
Експерти також наголошують на проблемі синхронізації з ЄС: «Якщо ми зробимо це самостійно, а європейські країни продовжуватимуть переводити час, то двічі на рік матимемо проблеми з узгодженням руху транспорту».
Згідно з опитуванням соціологічної групи «Рейтинг» у 2024 році, 55% українців підтримують скасування переведення годинників, тоді як 39% висловилися проти. Тож суспільство розділене, а законопроєкт продовжує чекати на президентський підпис.
Поки політики не дійдуть консенсусу, українцям залишається лише переводити годинники двічі на рік – так, як це роблять їхні європейські сусіди. І сподіватися, що колись ця епопея нарешті завершиться.