Полігон «Опук» найчастіше з усіх кримських полігонів використовується окупантами для тренування висадки морського десанту.
Опукський природний заповідник було ствoрено 1998 року згіднo з Указoм Президента України від 12.05.98 р. № 459/98[1]. Метoю заповідника є збереження біoлoгічнoї та ландшафтнoї різнoманітнoсті урoчища Опук і прибережнoї зoни Чoрнoгo мoря, щo мають велику прирoдooхoрoнну й істoричну цінність.
Однією з найбільших проблем Опукського природного заповідника є те, що із 1592,3 га території заповідника, 580 га займає військовий полігон 810-ї бригади морської піхоти ЧФ РФ із дислокацією в бухті Козача м. Севастополь.
Кожні військові навчання не обходились без участі кількох сотень, а подекуди і тисяч, військовослужбовців, десятків одиниць військової техніки, стрільби із автоматичної зброї і метання гранат.
Усе це буквально знищує рідкісну флору та фауну, але найбільшу загрозу несе інше. Значна частина військових маневрів включала проведення бойових стрільб, бомбометання, запусків керованих і некерованих ракетних снарядів, що становлять найбільшу загрозу для природно-заповідного фонду.
Протягом 2014-2019 років у безпосередній близкості із Опукським заповідником було зафіксовано загалом 89 випадків проведення бойових стрільб практичних бомбометань і ракетних пусків під час військових навчань і маневрів.
Військові навчання російських окупантів на полігоні «Опук»
Такі дії завдають непоправної шкоди екології та природній спадщині Опукського природного заповідника, зокрема:
бойові снаряди, що використовуються росіянами, знищують рослинність і сильно забруднюють грунт сіркою, яка при контакті з водою перетворюється на сірчану кислоту;
бомбометання впливає на заповідну фауну, зокрема, унеможливлює гніздуванні рідкісних і зникаючих птахів;
проведення військових маневрів ставить під загрозу рідкісну заповідну флору, яка налічує 32 види;
поля зростання рідких диких тюльпанів біля підніжжя гори Кончикської та на території між оз. Кояшське та Узунлурське, що не входять до території заповідника, але зарезервовані для його розширення, можуть бути безповоротно втрачені;
акваторія оз. Узунларське, що використовується як військовий полігон, заповнена слідами від бомбометання, осколками, снарядами та їх частинами, що за умови продовження військових навчань спричинить безповоротну втрату покладів лікувальних грязей;
унікальні ландшафти Опукського природного заповідника можуть бути зруйновані під натиском російської військової техніки, авіації та флоту;
регулярні військові навчання на морському полігоні «Опук» військових кораблів ЧФ РФ загрожує збереженню державної пам’ятки регіонального значення «острови Скелі-кораблі».
Снаряди російських окупантів в акваторії Чорного моря біля Опукського природного заповідника
Повністю оцінити наслідки мілітаризації півострова на природу та екологію Криму можливо буде лише після деокупації.
А беручи до уваги той факт, що деякі наслідки військового впливу на територію Опукського природного заповідника мають довгостроковий характер, зробити переконані висновки щодо їх наслідків можливо буде лише у невизначеному майбутньому.
Україна повинна докласти усіх можливих зусиль із залученням світового співтовариства та профільних міжнародних організацій, щоб зупинити руйнування природно-заповідного фонду півострова та вимагати від Росії компенсувати негативні наслідки окупаційної політики у сфері природоохоронної діяльності та екології.
За умови зростання військової активності Росії на півострові, зникаючі види фауни та флори, а також унікальні ландшафти не тільки Опукського, але й інших заповідників Криму, будуть назавжди втрачені.