Що роблять вчені на станції "Академік Вернадський": топ цікавих фактів.
Основна робота, яку українські вчені виконують на антарктичної станції “Академік Вернадський” – це метеорологічні спостереження. Вони мають в тому числі прикладне значення: щоденний прогноз погоди у вашому місті враховує дані з “Вернадського”. Про це інформують Економічні Новини із посиланням на УНІАН.
Як розповіли в Національному антарктичному науковому центрі, спостереження за кліматом на станції ведуться аж з 1947 року, коли станція ще належала британцям. Завдяки безперервності цих спостережень українські вчені легко можуть підтвердити факт глобального потепління – тільки за останні півстоліття середня річна температура в Антарктиді зросла на 3°С.
Чим же конкретно українські вчені займаються на антарктичній станції? Ось головні завдання полярників і найцікавіші факти:
- Персонал станції працює позмінно, кожна зміна триває добу.
- Кожні три години вчені відправляють метео-телеграму про поточну погоду в районі станції (температура повітря і води, сила і напрямок вітру, тиск і т.д).
- Ці метеограми направляються у Всесвітню метеорологічну організацію, Укргідрометцентр та інші установи і використовуються при складанні прогнозів погоди по всьому світу. Дивлячись на метеопрогноз в своєму телефоні, ви бачите результат роботи зокрема і полярників з “Вернадського”.
- Щодня вранці вчені вимірюють висоту снігового покриву і рівень океану, що вказує на ситуацію з приливно-відливними явищами в ньому.
- Вранці і ввечері вчені беруть проби опадів зі спеціальної установки, на яку їм доводиться підніматися по драбині.
- Всі ці роботи потрібно виконувати, незалежно від погодних умов. Навіть якщо на вулиці штормовий вітер, що здуває людину з ніг (що в Антарктиді не рідкість), то вченим просто доводиться перебиратися поповзом.
- Обов’язково фіксуються всі рідкісні і незвичайні природні явища – рідкісні види хмар, міражі, гало, вінці, веселки тощо.
- Раз на тиждень, якщо погода дозволяє, метеорологи виходять на човнах в океан і там в певних точках беруть проби води на глибині 200 м – вивчають її солоність, щільність, температуру і тощо.
- Раз на місяць вчені відвідують місцевий великий льодовик і сканують його георадаром, щоб відстежити всі зміни.
- Також періодично проводяться спостереження за рухом повітряних мас, для чого застосовуються аерологічні зонди – повітряні кулі з датчиками, здатні підніматися на висоту до 25 км! Це одне з найскладніших завдань, яке треба координувати з іншими станціями.