З’явилось дослідження того, скільки грошей люди витрачають на продукти харчування у різних країнах світу. Україна потрапила до списку країн, в яких населення багато грошей віддає на придбання їжі. В чому причина: в нестачі коштів чи у харчових звичках?
Україна у хвості рейтингу
Аналітики компанія Picodi дослідили, скільки грошей витрачається на продукти харчування у різних країнах світу. До їх списку потрапили 105 країн. У дослідженні йдеться про покупку продуктів для приготування вдома. З’ясувалося, що в одних країнах громадяни щомісяця віддають за їжу лише кілька відсотків від загальної суми усіх споживчих витрат, в інших – понад половину.
До п’ятірки країн, де жителі витрачають на продукти менше ніж 10%, увійшли: США (6,7%), Сінгапур (8,4%), Велика Британія (8,7%), Ірландія (9,2%), Швейцарія (9,9%).
України у цьому рейтингу займає 93 місце. На продукти харчування та безалкогольні напої в нашій країні громадяни витрачають 41,6% від усіх необхідних споживчих витрат.
Цікаво, що сусідами України стали: Ефіопія (41,3%), Камбоджа (42,7%), Нігерія (59%), М’янма (56,6%), Кенія (56,1%), Бангладеш (52,7%) та Лаос (50,6%).
Не секрет, що рівень доходів українців та країн, які мало витрачають на їжу серйозно відрізняється. Так, середня зарплата в Сінгапурі – 5 178 дол., в США – 4 521 дол. В Європі, середній показник по країнах складає 2 066 євро. В той час, як середня зарплата в Україні лише 330 євро.
Максим Орищак, аналітик компанії “Центр біржових технологій” (ЦБТ) пояснює результати дослідження не тим, що українці багато їдять, а тим, що у них невисокі зарплати у співвідношенні до вартості продуктів харчування. За його словами, люди у нас не просто так формують запаси особливої ковбаси чи цукерок на свята. Люди не можуть дозволити собі те, що їм подобається кожного дня, оскільки ціни на продукти зростають швидше, ніж зарплати.
До того ж від початку повномасштабної війни в Україні більшість громадян змушені заощаджувати.
Залежність між витратами на їжу і бідністю
На думку експертів є залежність між рівнем життя в країні та тим, скільки коштів витрачає населення на їжу.
Так, Орищак каже, що частка харчових витрат у сукупних споживчих витратах населення – це дуже цікавий показник, який дозволяє зробити певні висновки щодо успішності країни та її громадян. Чим більше коштів люди витрачають на їжу, тим менше фінансових можливостей у них залишається на подорожі, культурні заходи, саморозвиток.
Своєю чергою в коментарі Фокусу виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пензін зазначив, що результати дослідження такі через різницю в доходах.
За його словами, звичайно, в Італії чи Німеччині продукти дорожчі, але там і доходи значно вищі. А якщо порівнювати продуктові ціни у Східній Європі та Україні, то вони майже однакові. Нещодавно ми підраховували середній споживчий кошик у Польщі, і виявилося, що він навіть дешевший, ніж в Україні. З огляду на те, що у дослідженні оцінюється співвідношення з доходами сім’ї, не дивно, що за часткою продуктових витрат Україна перебуває наприкінці списку. Так, ми виробляємо багато продуктів і проблем у цьому питанні не повинно бути, але дуже низькі доходи призводять до поганих показників у подібних рейтингах.
Своєю чергою Олексій Кущ, експерт аналітичної компанії “Об’єднана Україна” каже, що на основі подібних досліджень можна говорити і про рівень бідності.
За словами експерта, в Україні частка видатків на їжу завжди була близько 50%. Основні витрати наших співгромадян – їжа та комуналка. Досить трохи йде на відпочинок, дозвілля, освіту, саморозвиток. Нечасто справа доходить і до медицини, особливо профілактичної.
Експерт каже, що частка продуктових витрат один з індикаторів бідності. Річ у тім, що середній клас визначається за широким спектром критеріїв, одним із них є здатність накопичувати гроші й витрачати на саморозвиток – відпочинок, культуру, подорожі, навчання, якісну медицину. Тобто чим більше людина може накопичувати і витрачати в секторі послуг, тим більше вона наближається до середнього класу. А що більше у загальних витратах продуктова частина, то ближче громадянин до соціально незахищених верств. Відповідно, якщо у країні основна частина населення заробляє лише на їжу, можна зробити однозначний висновок, що це бідна країна.
Крім того, на думку експертів, саме через бідність українці харчуються нездоровою їжею.
“Є така залежність: чим бідніше населення, тим більше воно споживає картоплі та хліба, і тим менше м’яса, овочів та фруктів. І цифри споживання лише підтверджують нашу бідність. Наприклад, раціональна норма м’яса становить 90 кг на рік, ми до війни споживали 68 кг, зараз – 64 кіло. Раціональна норма фруктів – 100 кг на рік, ми споживаємо не більше 80. Українці, порівняно з європейцями, їдять дуже мало ягід та горіхів, у нас низьке споживання молочної продукції”, – каже Олег Пензін.
Доля витрат на їжу зростає
Цікаво, що в Україні спостерігається тенденція до збільшення витрат на харчування. За інформацією Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки”, частка витрат на продовольство в загальних витратах для жителів України збільшувалась. У 2020 р. вона складала 39,7 %, у 2021 р. – 41,2 %, а у 2022 р. – 41,6 %.
Якщо 2020 р. кожен українець витрачав на харчі та безалкогольні напої в середньому 874 дол., то у 2021 р. цей показник зріс до 964 дол., а в 2022 р. сягнув 1242 дол. на одну особу.
“Україна перебуває серед країн, де відсоток витрат на продовольство є одним з найвищих”, – зазначив старший науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва та міжнародної інтеграції ННЦ Богдан Духницький.
При цьому дані дослідження Picodi, за словами Пензіна, ще довоєнні.
“За нашими розрахунками частка витрат на харчування в Україні зараз перевищує 50%. Водночас у європейських домогосподарствах, за даними Євростату, ці цифри становлять 12-18%”, – сказав він.
Цікаво, що свого часу Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) визначила ознаки продовольчої безпеки. І якщо довіряти цим даним, то коли громадяни країни витрачають на харчування понад 60%, це означає, що в країні голод.
“У нас поки що загальний показник нижчий, але ж це середні цифри. І в Україні є цілі соціальні групи, де харчові витрати становлять 60% і вище – це насамперед пенсіонери”, – зазначає Пензін.
Не все так погано
Водночас є експерти, які вважають, що ситуацію не слід драматизувати.
Так, Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру каже, що в ЄС мало витрачають грошей на продукти харчування, бо там дуже дорогі послуги, високі податки та, як наслідок, – дорогі продукти. В Україні ж ціни на продукти порівняно з європейськими низькі і вартість послуг теж. До того ж, на думку експерта, дані дослідження дуже умовні через те, що в Україні дуже велика частка тіньової економіки, тому підрахувати, яку частку складає придбання їжі у загальних витратах важко.