22 червня 1941 року, попри таємну угоду про ненапад (пакт Молотова-Ріббентропа 1939 року) та тісну військово-економічну співпрацю між Німеччиною і СРСР, нацистська Німеччина атакувала радянські частини по всій лінії кордону від Балтійського до Чорного моря. Розпочалася німецько-радянська війна 1941-1945 років, як складова, але основна частина Другої світової війни.
Про це інформують Економічні новини з посиланням на Укрінформ.
Німецько-радянська війна тривала від 22 червня 1941 року до 8 травня 1945 року. Її бої стали одними з наймасштабніших у воєнній історії XX століття.
Залежність обох воюючих сторін від українського економічного, сировинного потенціалу, людських ресурсів зумовила вкрай безкомпромісний, гранично-кривавий характер бойових дій на нашій території. Через це Україна найбільше потерпіла як від нацистської агресії, так і від комуністичного режиму. Загалом протистояння між Німеччиною та СРСР на території України не припинялося впродовж 40 місяців, а на 35 з них припадають активні бойові дії. На українських землях було проведено 29 із 76 стратегічних наступальних операцій, у ході яких було знешкоджено понад 60% Вермахту.
Слід зазначити, що Україна, не тільки серед колишніх радянських республік, а й з усіх країн світу, зазнала найбільших втрат за роки тієї війни. За різними оцінками, в Україні загинуло від 8 до 10 мільйонів людей, з них цивільного населення – близько 5 млн, 2,2 мільйона було вивезено на примусові роботи до нацистської Німеччини, 10 мільйонів втратили притулок. На цілковиті руїни було перетворено понад 700 міст та селищ міського типу, майже 30 тисяч сіл.
Німецько-радянська війна показала українцям руйнівну силу обох тоталітарних режимів. Усім відомі злочини нацистів на окупованих територіях України – Голокост, розстріли мирного населення, створення таборів смерті, спалення сіл. Не менш жорстокими були злочини і комуністичного режиму: розстріли політичних в’язнів у Західній Україні в червні-липні 1941 року, знищення центру Києва восени 1941 року, підрив Дніпрогесу, депортація кримських татар, примусове виселення автохтонних українців з їх етнічних земель.
Цього дня вшановується пам’ять усіх, чиє життя покалічила і зруйнувала та страшна війна.
У зверненні Голови Верховної Ради Дмитра Разумкова з нагоди Дня скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні, оприлюдненому на сайті Верховної Ради, йдеться про те, що українці під час Другої світової війни і зараз, у війні на сході держави, продемонстрували силу духу і готовність боронити свої землі.
“Українці продемонстрували тоді і показують зараз, у війні на сході нашої держави, силу духу і готовність боронити свої землі. Водночас життя та здоров’я громадян є найбільшою цінністю держави. Про це завжди треба пам’ятати”, – наголосив спікер.
Разумков зазначив, що в День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни згадують мирних жителів та бійців на фронті, які загинули в ті страшні роки.
“Наймасштабніша війна століття стала великою трагедією та надзвичайним випробуванням для українського народу, який зробив великий внесок в перемогу над нацизмом у Європі”, – підкреслив Голова ВР.