Чимало місць в Україні досі залишаються поза увагою туристів. Проте, деякі природні локації заворожують своєю красою та історією.
Видання “УП.Життя” разом з мандрівником, експертом із внутрішнього туризму Андрієм Тичиною зібрали природні локації, де можна відпочити на вихідних.
Дружбівський кар’єр нерудних копалин “Кварц” у Коростенському районі або “Житомирські мальдіви” у народі – одне з найпопулярніших місць відпочинку в Україні.
Ця місцевість справді схожа на екзотичний курорт за 200 кілометрів від Києва.
Завдяки глині, яка встелила дно озера, вода у ньому кришталево чиста, а на березі – білосніжний пісок.
| Дружбівський карʼєр/@larysamatsiuk1789 |
Дістатися до карʼєру можна лише на авто. Приїжджати сюди радять рано-вранці, бо охочих тут відпочити чимало. Можна залишатися на ночівлю у наметах, бо готелів та відпочинкових комплексів поряд немає.
Подібних затоплених кар’єрів, що прилаштовані під відпочинок, в Україні є доволі багато, розповідає мандрівник Андрій Тичина. Найвідоміші – Голубі озера Чернігівщини (вони розташовані поруч з білоруським кордоном, тому там може бути небезпечно) та Черепашинський кар’єр на Вінниччині.
“Ще є популярний Коростишівський кар’єр (також на Житомирщині), дуже кінематографічний – там знімали багато епізодів різних фільмів і кліпів. Можна погуляти навколо, пофотографуватися, поплавати зі спеціально облаштованого помосту“, – додає він.
Парк на околицях Умані називають одним із найбільших в Україні. Він створений у стилі римських та давньогрецьких міфів.
За легендами, “Софіївку” у 18 столітті створив князь Потоцький для коханої Софії. Парк так і не встигли добудувати за задумом Станіслава Потоцького, але його масштаби вражають туристів досі.
| Парк Софіївка |
Це один із найкращих дендропарків України, в якому природа тонко поєднана з мистецтвом, розповідає Андрій Тичина.
“Рекомендую почати прогулянку від старого входу з вулиці Садової, щоб побачити парк таким, як його замислив паркобудівник Людвіг Метцель, і яким він постав перед графинею Софією Потоцькою 1802 року як подарунок на іменини від чоловіка, польського магната Станіслава Щенсного Потоцького.
Для першого знайомства з парком краще скористатися послугами екскурсовода, інакше багато цікавих нюансів залишиться поза увагою. Родзинкою буде човникова прогулянка підземною річкою Стікс”, – ділиться мандрівник.
Екскурсійний сезон в “Софіївці” триває з 10 квітня по 15 листопада. Квитки коштують 100 гривень для дорослих та 50 гривень для дітей.
Каньйон на річці Тікич в містечку Буки є один із наймальовничіших в Україні. Тут є круті схили заввишки понад 30 метрів, швидкі водоспади та одна з найперших гідроелектростанцій України. Її збудували в кінці 20–х років і вона могла заживити електроенергією чотири села.
“Цей скелястий каньйон часто порівнюють із норвезьким фіордом, – каже Андрій Тичина. – Але такий екзотичний вигляд з прямовисними скелями по обидва боки над водною гладдю він має лише в одному місці – треба пройти верхом метрів 600 вниз за течією від мосту над водоспадом Вир і тоді спуститися вниз облаштованими сходами”.
| Буцький каньйон/Serge Krynytsia (Haidamac) |
Влітку тут завжди багато відпочивальників з наметами, на скелях тренуються альпіністи. Можна орендувати байдарку і проплисти пару кілометрів вздовж усього каньйону. Туристична інфраструктура здебільшого досить примітивна, але є туристична база з комфортними будинками. Також можна замовити екскурсії.
Шацькі озера – це понад 30 озер у північно-західній частині Шацького району Волинської області. Для охорони водойм створили національний природний парк.
До групи Шацьких озер належить й озеро Світязь – найбільше і найглибше озеро природного походження в Україні. Кожне озеро має свою назву та історію.
“Головна перевага – неймовірна чиста вода у двох найбільших озерах нацпарку – Світязі та Пісочному, ще й із цілющими властивостями завдяки природному гліцерину. Із недоліків – щоби поплавати, доводиться довго іти до глибини”, – розповідає організатор подорожей.
| Озеро Світязь/Siroga Tsvyd |
На берегах є і великі готелі та пансіонати, і недорогі бази відпочинку радянського типу, і безліч міні готелів. У курортній зоні села Світязь тепер є упорядкована набережна. Головний місцевий делікатес, який варто спробувати, – копчений вугор.
Для відпочинку на озера потрібно їхати в містечко Шацьк. Для туристів пропонують велопрогулянки, сплави на байдарках, дайвінг та катання на катамаранах.
Бакота – це затоплене село, розташоване в Кам’янець-Подільському районі Хмельницької області. До 1981 року тут знаходилось село, на честь якого і названа затока, але тепер на його місці – води Дністра.
Згідно з розповідями істориків, у 1973 році місцевим мешканцям повідомили про будівництво Новодністровської ГЕС. Для цього потрібно було підняти рівень Дністра, тож їм дали вісім років для того, аби покинути село.
| Затоплене селище Бакота/Ukraїner |
Відтак, поступове підняття рівня Дністра, яке тривало шість років і забрало під воду кілька десятків сіл.
“За часів Галицько-Волинського князівства воно було важливим містом, адміністративним центром Пониззя. Зараз про це нагадують лише кілька печер колишнього Бакотського монастиря на терасах Білої скелі. Особливий тутешній мікроклімат оцінили винороби, тож є можливість продегустувати бакотські вина”, – розповідає мандрівник Андрій Тичина.
| Затоплене селище Бакота/Ukraїner |
Поряд з Бакотою можна орендувати котедж, садибу чи зупинитися у готелі. Туристам пропонують прогулянки по Дністру на яхті, сапсерфінг та кілька пляжів для відпочинку.
Доїхати до Бакоти можна як громадським транспортом. З Камʼянця-Подільського та Змельницького курсують маршрутки до Старої Ушиці. По дорозі – буде вказівник “Бакотський скельний монастир”, далі пішки до зупинки і повернути ліворуч до монастиря.
Наскельна фортеця Тустань, що розташована в селищі Уричі, – це залишки давньоруського оборонного комплексу на скелях, що входить до складу однойменного історико-культурного заповідника. Одночасно Тустань є пам’яткою геології, а також унікальною історичною знахідкою.
Будування фортеці Тустань відбувалось прямо на скелях. У кам’яних брилах майстри вручну видовбували заглиблення, в які пізніше засовували дерев’яні бруси, що слугували основою укріплення. За даними дослідників, комплекс був зведений в ІХ столітті слов’янським племенем білих хорватів.
| Наскельна фортеця Тустань/miishynin |
Особливу історичну цінність замкові вежі становлять як місце існування стародавнього міста-фортеці Тустань, прикордонного митного пункту між Галичиною та Угорщиною, розповідає Андрій Тичина.
З вершини дуже добре проглядаються всі околиці. За словами мандрівника, досі збереглися витесані на скелях пази від дерев’яних фортечних конструкцій. А завдяки комп’ютерному моделюванню в музеї Історико-культурного заповідника “Тустань” тепер можна наочно побачити, якою потужною фортеця була у період розквіту у XVI століття.
Варто також відвідати дуже креативний етнографічний музей “Хата у Глубокім”, що також розташований в Уричі та розповідає про життя краю та його мешканців.
| Наскельна фортеця Тустань/miishynin |
Доїхати до наскельної фортеці можна автомобілем або громадським транспортом зі Львова.
Маршруткою можна доїхати до Східниці або ж електричкою до Стрия. Звідти автобусом до села Урич, на виїзді з селища, ліворуч від дороги, розташована фортеця Тустань.
Місто Заліщики розташоване на березі Дністра на межі трьох областей.
Поглянути на місто, оповите водами Дністра, можна з Червоної гори.
“Невеличке подільське містечко Заліщики може розчарувати вибагливого туриста, який заїде у центр, – каже Андрій Тичина. – Костел і церква не надто виразної архітектури, перебудований на лікарню колишній панський палац, занедбаний парк…
Але варто заїхати в сусіднє село Хрещатик, що з протилежного боку Дністра, і знайти там вуличку, що виведе на карниз стрімкої скелі, щоби зрозуміти, чому Заліщики вважаються однією з найбільших туристичних цікавинок Поділля. Компактне містечко, охоплене меандрами Дністра в обіймах зелених пагорбів, виглядає просто фантастично!”
| Місто-півострів Заліщики/Вікіпедія |
Дністровський каньйон, розташований поряд, є одним із найбільших в Європі та визнаний національним природним заповідником. Його стіни висотою до 250 метрів, водоспади, численні річки та озера підходять і для активного відпочинку, і для спостереження за дикою природою.
У Заліщиках є відпочинкові комплекси з басейнами, де можна провести вихідні. Доїхати до міста можна залізницею чи автобусом з Тернополя, Чернівців, Львову чи Києва.
Бузький Гард – це історична назва козацької паланки Війська Запорозького, яка розташовувалася на місці злиття річок Великий Ташлик і Південний Буг.
“Порожистий каньйон Південного Буга в селі Мигія поблизу Первомайська є справжньою Меккою українських рафтерів. Тут є найширші можливості організувати собі сплав по річці на плотах чи байдарках“, – розповідає Андрій Тичина.
Мигійські пороги – одна з найкращих у Європі природних трас водного слалому. Сюди приїздять любителі рафтингу, сплавів та скелелази – повправлятися на бузьких порогах та гранітних скелях каньйонів.
| Бузький Гард/Українська природоохоронна група |
Для сухопутного відпочинку можливостей теж достатньо – є де погуляти, що подивитися, де поїсти та переночувати. Для екстремалів – найдовший в Україні тролей над Радоновим озером. А для любителів дикої природи – екскурсії в мальовничі Актовський та Арбузинський каньйони, що зачаровують природною архітектурою та дивовижним рослинним світом.
Поряд з парком розташовані готелі, приватні сектори та бази відпочинку, де можна зупинитися. Також є облаштоване місце для кемпінгу та організовані екскурсійні маршрути.
Розкішний Качанівський парк площею понад півтисячі гектарів вважається із найбільших пейзажних парків України та Європи. Але головною родзинкою Качанівки є прекрасно збережений палац родини Тарновських у стилі класицизму.
“Особливо популярним він став після того, як виконав роль садиби Червінських у серіалі “Кріпосна”. Втім, справжня історія палацу набагато цікавіша за сюжети будь-яких серіалів, а видатні особистості, що його відвідували, затьмарять будь-яких кінозірок”, – радить мандрівник Андрій Тичина.
| Качанівський парк/Чернігівщина туристична |
А парку можна замовити екскурсії, під час яких розповідають про історію парку та його наповнення.