61-річний Віталій Лашевич пройшов справжнісіньке пекло на цій війні. Він мав стати героєм для українців. Але опинився серед жебраків у підземному переході через бюрократичні “приколи”.
Чоловік із позивним “Грейдером” з перших днів пішов на фронт, за плечима у нього досвід гарячих точок та поранення. Він брав участь у боях за Київщину, Сєвєродонецьк, Соледар, Бахмут та інші міста. І саме там, на позиціях від контузії, постраждали його руки.
Але замість належної медичної допомоги та реабілітації ветерана “принизили”. Військово-лікарська комісія визнала його непридатним за віком та станом здоров’я, до того ж зазначивши, що травми він отримав під час “проходження служби”, а не захищаючи Батьківщину.
Тому Віталій уже два місяці намагається оскаржити таке рішення, адже воно позбавляє його соціальних гарантій як захисника України. А інвалідність та жахливі умови не дають можливості працювати.
“Коли отримував перший ВЛК, там навіть не було про поранення написано. Я подав папери знову, щоб переписували. А це вже втретє, щоб написали, що не з проходженням служби воно пов’язане. Бо уявіть : 60 років для проходження служби. Адже я не людина, якій 20 років”, – заявляє він.
Тому єдиним джерелом доходу залишається жебрацтво у людних місцях…
Грошей, які йому дають, ледве вистачає на їжу та ліки, а про оплату комунальних послуг годі й говорити. Він звертався до ПФУ за допомогою, але йому дали лише 300 гривень на місяць. Побратими допомогли купити будиночок, якому вже 92 роки, але треба платити за газ, за світло. Лише одне опалення обходиться у 2500 гривень.