Зараження чумою відбувалося через укус бліх або вошей, які через антисанітарію у великій кількості поширилися серед мешканців середньовічної Європи.
Згідно дослідження команди вчених з університетів Осло і Феррари, щури не винні в поширенні смертоносної чуми під час “Чорної Смерті”. За їх даними, “Чорна Смерть”, може бути «значною мірою приписана людським блохам і вшам».
Про це йдеться в статті, опублікованій в журналі PNAS. «Чорна Смерть” забрала близько 25 мільйонів життів, що становить більше третини населення Європи, між 1347 і 1351 роками.
Раніше вважалося, що основними рознощиками хвороби були щури, піщанки, миші та інші гризуни, носії бактерій, які поширювалися з ними. Однак, на думку багатьох епідеміологів, чума розповсюджувалася Європою настільки швидко, що щури просто не могли так швидко її рознести – розповсюджувачами хвороби повинні були бути і людські паразити.
Зараження чумою відбувалося через укус бліх або вошей, які через антисанітарію у великій кількості поширилися серед мешканців середньовічної Європи. Цей висновок був зроблений за підсумками аналізу смертності жителів дев’яти європейських міст. Вчені проаналізували три можливі моделі поширення чуми: рознощиками були щури, хвороба передавалася повітряно-крапельним шляхом або рознощиками були блохи і воші, які жили на тілі і одязі людей. У 7 з 9 випадків “робочою” виявилася модель, в якій рознощиками чуми були людські паразити: людські блохи і воші.