Що об'єднує Ryanair, Uber і проблему утилізації сміття? - інтереси великого бізнесу проти інтересів громадян. Про це розмірковував журналіст та політтехнолог Сергій Дідковський.
RYANAIR – компанія, яка демпінгує. Завдяки цьому демпінгу вона досягає низьких цін на квитки.
Це класичний бізнес. Суть бізнесу полягає в низькій ціні на товар і постійній присутності.
З українських прикладів так працюють АТБ (за моделлю німецької мережі Lidl), Aroma Kava, Портер Паб. Більшість світових мереж одягу і швидкого харчування працюють аналогічно – H & M, Zara, McDonald’s, Burger King.
Там дешево, тому що їх дуже багато, а якість товару трохи нижча, ніж у конкурентів.
Інтерес RYANAIR до України в першу чергу – це інтерес величезної компанії до великого ринку. У свою чергу на ринку є інтереси інших гравців (політиків, державних підприємств, приватних компаній).
Громадянин, якому потрібен RYANAIR, об’єкт переговорів, а не суб’єкт. Грубо кажучи, він залежить від домовленостей великого бізнесу, який не хоче поступатися ні з одного боку (RYANAIR), ні з іншого (Україна).
Об’єднання UBER і Яндекс (нехай, навіть не в Україні) теж інтерес великого бізнесу. Вони подумали, що разом зможуть заробити більше, і влаштували таке собі злиття в рамках Росії та країн-сателітів. Звичайно, складно допустити злиття в Україні WizzAir і RYANAIR або McDonald’s і Burger King.
Однак UBER і Яндекс вирішили, що вони мають спільні інтереси, і два великих бізнеса стали одним. Де тут інтерес українського споживача? Мабуть, ніде. Незважаючи на те, що на Україну угода не поширюється, сам факт об’єднання американського і російського бізнесу дає нам чіткий знак.
Великий бізнес стає суб’єктом, а держава і громадянин – об’єктами. Настає складне майбутнє, описане у фантастичних книгах минулого століття – інститут корпорації перемагає інститут держави. Разом з державою він може перемогти і громадянина.
Інтерес корпорації (великого бізнесу) – збільшення прибутку і зниження витрат. У трикутнику “держава-корпорація-громадянин” перше місце відводиться корпорації, а останнє громадянину (який, в тому числі, генерує малий і середній бізнес).
Чого хочуть світові корпорації від утилізації сміття в Україні? Вони хочуть нарощувати прибуток, знижуючи витрати. Тому зараз нам різними способами натякають, що ми, українці, мало платимо за сміття. І потрібно платити більше.
Якщо ми хочемо вирішення сміттєвої проблеми, то і платити повинні ми. Наприклад, в рамках комунальної плати, тобто, кидати гроші в загальний котел.
Самі корпорації не бажають закладати у вартість своїх продуктів вартість їх утилізації. Тому що вони будуть змушені або підвищити вартість продукту (не суттєво, але в рамках обороту – це великі гроші), або знизити свій прибуток.
А великий бізнес бореться за прибуток і зниження витрат.
Єдиний вірний варіант у всіх описаних ситуаціях – це суспільний договір між корпорацією і громадянином. Тому що у кожної корпорації є своя межа зростання, а у кожного громадянина – рівень своїх можливостей. Почасти, ситуація описується законом попиту і пропозиції і знаходженням балансу інтересів.
Громадянину потрібен RYANAIR, значить він може піти на поступки, так само, як на поступки (з мультиплікативною вигодою) має піти держава Україна.
Громадянину потрібні товари корпорацій і громадянин не може платити більше грошей за утилізацію, значить, корпорації можуть піти на поступки нашому небагатому ринку, і проявити лояльність до споживача.