У Верховній Раді 16 травня зареєстрували законопроєкт 11260 – пропонується внести зміни до статті 336 Кримінального кодексу та встановити за ухилення від призову на військову службу, замість позбавлення волі строком на 3-5 років, інші покарання, зокрема штраф у розмірі від 51 000 до 85 000 грн.
Проєкт закону зареєстрували на сайті Верховної Ради України.
Автором законопроєкту 11260 виступає один народний депутат Анатолій Бурміч.
Дата реєстрації проєкту Закону про внесення змін до статті 336 Кримінального кодексу України щодо встановлення не пов’язаних з позбавленням волі видів покарань визначена 16 травня 2024 року.
Відтак стаття №336 “Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період” за новою редакцією може визначати чоловікам не позбавлення волі строком від трьох до п’яти років (чинна редакція) а передбачає нову норму.
Відтак порушення карається:
Ось що зазначено у пояснювальній записці:
“По-перше, видається очевидним, що однією з причин застосування найсуворішого виду покарання з ізоляцією особи від суспільства є те, що перебування засудженої особи у суспільстві становить небезпеку для суспільства. Водночас сам по собі встановлений судом факт ухилення особи від призову на військову службу не свідчить про те, що перебування такої особи в суспільстві становить небезпеку для суспільства, для оточення, для окремих людей”.
Крім того, наголошується, що застосування інших видів покарань (замість позбавлення волі) має зекономити бюджетні, матеріальні та людські ресурси держави, спрямовуючи вивільнені у такий спосіб ресурси, зокрема, на забезпечення обороноздатності і національної безпеки України. Адже, як йдеться у записці, застосування покарання у виді позбавлення волі накладає на державу певні зобов’язання, зокрема стосовно створення відповідні умови для виконання покарання.
“Враховуючи викладене, застосування інших видів покарань (замість позбавлення волі) за статтею 336 КК України забезпечить економію бюджетних, матеріальних та людських ресурсів держави, сприятиме зниженню дефіциту кадрів на ринку праці та збереженню завдяки цьому економічної активності підприємств, зміцненню економіки, наповненню державного та місцевих бюджетів тощо”, – підсумовується у пояснювальній записці.