16 липня набула чинності 25 стаття Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Ця стаття регламентує використання державної мови місцевими друкованими медіа.
Про це повідомив Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.
“Сьогодні, на п’яту річницю закону, стартує восьма хвиля його впровадження – набуває чинності стаття 25, яка регламентує застосування державної мови місцевими друкованими медіа.
Тож Закон нарешті запрацював на повну силу, адже практично всі його норми діють в повному обсязі і є обов’язковими до виконання“, – зазначив він.
Кремінь нагадав, що з липня 2019 року відбувалися сім хвиль поступового впровадження норм закону. Українська мова стала обов’язковою для більшості сфер: реклами, освіти, культури, обслуговування, транспорту, охорони здоров’я, книговидання та книгорозповсюдження тощо.
За словами омбудсмена, протягом п’яти років дії мовного закону спостерігається чітка тенденція до зростання рівня суспільної підтримки української мови та кардинальне збільшення її застосування у публічній сфері та приватному спілкуванні.
“Яку ми бачимо тенденцію за ці п’ять років від того часу, коли запрацював закон, і в результаті восьми хвиль імплементації мовного закону, і в умовах повномасштабного вторгнення?
Переважна більшість громадян України, і це доведено результатами соціологічних досліджень, спілкуються українською мовою не тільки в офіційно визначених сферах“, – підкреслив Кремінь.
Він також зазначив, що численна кількість скарг на порушення вимог закону про мову, які надходять із різних куточків України, вказують на високу обізнаність суспільства про нові норми.
У коментарі “УП. Життя” мовний омбудсмен нагадав, що 16 липня 2022 року набула 27 норма закону, яка регулює українські інтернет-ресурси (вебсайти, сторінки в соцмережах, YouTube-, Viber-, Telegram-канали, мобільні застосунки тощо). Згідно з документом, вони повинні мати стартову сторінку та сторінки у соцмережах українською мовою.
Також, згідно зі статею 27 мовного закону, будь-який товар із програмним забезпеченням мусить мати українську версію. Це може бути пральна машина, кавоварка чи автомобіль, які мають бути адаптовані для продажу в Україні і містити українськомовний інтерфейс – як на дисплеї, та і на кнопкових панелях керування.
Він повідомив, що за порушення мовного Закону Уповноважений може накладати штрафи на посадовців в органах державної і місцевої влади, а також керівників та працівників усіх установ, які порушують закон.
Крім того, в Україні діють санкції за порушення мовного закону в освітніх закладах. Уповноважений може накладати штраф, зокрема й на тих директорів шкіл, ректорів, науково-педагогічних і педагогічних працівників, які свідомо ігнорують мовне законодавство.
“В умовах війни недотримання мовного законодавства – це гра на руку ворогові”, – сказав омбудсмен.