В січні громадяни витягнули з банків 27 млрд грн. Це — рекордна сума з лютого 2022 року. Чи є про що хвилюватись?
Українці в минулому місяці зняли з депозитних рахунків 27 мільярдів грн. Це рекордне зменшення безготівкових заощаджень після 24 лютого 2022 року. Такі дані в своєму звіті навів Національний банк. Це чималий відтік грошей, проте некритичний. Є кілька пояснень того, що відбувається.
Перше, що приходить в голову, — влада налякала громадян законопроєктом про мобілізацію. Так вважає, наприклад, голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев. Він пов’язує відтік гривневих депозитів у січні із нормами законопроєкту щодо мобілізації, які передбачають блокування банківських рахунків.
Логіка в цьому є. “Ринком керують очікування. І якщо влада погрожує заблокувати депозити, то населення дає свою оцінку “голосуючи гривнею”, — додає Віталій Шапран, економіст, екс-член Ради НБУ. — Втім така швидка і гостра реакція на теревенькі депутатів – це яскравий сигнал владі не експериментувати з обмеженнями по банківським рахункам. Адже потенційно це — не тільки відтік депозитів з системи, а і попит на готівкову валюту. Законопроєкт відправили в уряд на доопрацювання, тож повторювати експеримент не варто”. Давид Арахамія як голова профільного комітету запевнив, що норми законопроєкту, які передбачають блокування банківських рахунків не будуть підтримані.
Але факт залишається. Як відзвітував НБУ, депозити населення в січні впали на 2,5% — до 1,05 трлн грн. Насправді, це дуже помірне падіння. Але ситуація в цілому виглядає трохи тривожно. “Основна проблема зараз не стільки у відтоку вкладів, скільки у падінні частки строкових депозитів в ресурсній базі банків, – зауважує Шапран. — Цей тренд ми спостерігаємо як по депозитах населення, так і по коштам суб’єктів господарювання. Якщо в першій половині 2023 року ситуація виправилась, то починаючи з серпня частка строкових ресурсів знову почала знижуватись і вже на початок 2024 року вона в цілому по системі була нижчою за те, що ми фіксували до початку війни. По депозитам населення ситуація взагалі була гіршою, за 2022-2023 роки ми так і не наблизились до рівня частки строкових депозитів в коштах населення, який спостерігали на лютий 2022”.
В цілому ситуація виглядає порівняно непогано. Адже в січні 2022 року, напередодні початку великої війни, громадяни тримали в банках 719 млрд грн. Тобто, січневе скорочення вкладів можна сприймати спокійно. Влада каже, що в падінні винен сезон. “Скорочення банківських вкладів у гривні у перший місяць року – це сезонне явище, пов’язане із піковими розрахунками у грудні. Зокрема, ця тенденція спостерігалась дев’ять з десяти останніх років. Хоча звісно для кожного року є своя специфіка, як це було наприклад на початку 2015 року або 2022 року”, – каже Гетманцев. З ним згоден директор департаменту монетарної політики та економічного аналізу Національного банку України Володимир Лепушинський. “На грудень концентрується досить значний обсяг виплат на зарплати та грошове утримання, тому за грудень зазвичай обсяг виплат зростає. У січні, коли ці кошти витрачаються, відповідно вони перетікають на рахунки юридичних осіб, і вони знижуються”, – пояснює він. Підтримують владу і банкири. “Динаміка останніх двох років вказує (без урахування фактора курсової переоцінки) середньомісячний приріст коштів фізичних осіб в системі до 10 млрд грн”, — каже член правління Акорбанку Микола Войтків.
Але і дуже доброю ситуацію в банківський системі назвати складно. Середня ставка нових оформлених гривневих депозитів для населення в січні залишилася незмінною — 11,7%. “Якщо відкоригувати данні про кошти населення в національній валюті на індекс інфляції, то будемо мати досить скромне зростання за 2 роки на 18%, — каже Віталій Шапран. — А по валютних депозитах в перерахунку на долари США взагалі ми ще не вийшли на довоєнний рівень. Данні вказують на те, що політика високих процентних ставок яку так активно рекламував НБУ по суті не вплинула на строкову структуру коштів населення та бізнесу, а зростання депозитів було номінальним і в окремих сегментах досить спірним. То ж ставки мало впливали на бажання українців нести кошти в банки”.
Але не можна називати ситуацію і поганою. “Завдяки допомозі наших партнерів з США і ЄС маємо стабільний приріст коштів на рахунках через виплати для сотень тисяч віськовослужбовців, і ці кошти акумулуються на банківських рахунках. На сьогодні маємо максимальну ліквідність і стійкість банківського сектору, стабільність курсу та підтвердження підримки наших заїхідних партнерів. Тому можна прогнозувати, що в 2024 році приріст коштів населення наступними місяцями на рівні 5 млрд грн щомісяця”, — оптимістично каже Войт