Новини суспільства

Єдиний реєстр військовозобов’язаних: хто отримає повний доступ до особистих даних всіх українців

В Україні триває воєнний стан і загальна мобілізація, якій підлягають чоловіки віком від 18 до 60 років. Нещодавно ухвалені поправки до законопроєкту №10062 про єдиний реєстр військовозобов’язаних, які отримали підтримку Верховної Ради, усунули правові невідповідності. Володимир Новосядлий, начальник мобілізаційного відділення Дарницького районного у м. Києві територіального центру комплектування та соціальної підтримки, обговорив в інтерв’ю газеті “Вечірній Київ” питання про можливість обмеження доступу до даних військовозобов’язаних у цьому реєстрі.

Хто отримав доступ до даних призовників і мобілізованих

Новосядлий підкреслив, що реєстр “Оберіг” буде закритим, і доступ до нього матимуть тільки уповноважені посадові особи.

“Цей реєстр схожий на реєстр клієнтів банку, де надаються паспортні дані та інше. Він, звісно, буде захищеним і доступним тільки для певних уповноважених осіб, які володіють персональними ключами та необхідним захистом”, — зазначив він.

За його словами, у перспективі реєстр зменшить навантаження на самих військовозобов’язаних, бо дасть їм змогу уточнити свої дані або отримати послугу в будь-якому ТЦК.

Він також нагадав про права та обов’язки громадян, прописані в Конституції.

“Деякі лише користуються своїми правами, забуваючи про свої обов’язки. Це здається вельми несправедливим, чи не так? Користуватися правами — це добре, але необхідно також пам’ятати про свої обов’язки”, — наголосив він.

Якими відомостями наповнюють держреєстр

До персональних даних призовника, військовозобов’язаного та резервіста належать:

  • прізвище;
  • власне ім’я (усі власні імена);
  • по батькові (за наявності);
  • дата народження;
  • місце народження;
  • стать;
  • номери засобів зв’язку та адреси електронної пошти;
  • відомості про статус ветерана війни;
  • місце проживання та місце перебування;
  • відомості про батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників та інших представників (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження);
  • відомості про сімейний стан особи та членів її сім’ї (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), а також дітей);
  • реквізити паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон (серія, номер, дата видавання, орган, що видав, строк дії);
  • відомості про громадянство;
  • відомості про документи, що підтверджують смерть особи або визнання особи померлою чи безвісно відсутньою;
  • відомості щодо визнання особи недієздатною (поновлення дієздатності);
  • відомості про зайнятість (код підприємства, місце роботи, посада);
  • реєстраційний номер облікової картки платника податків;
  • відцифрований образ обличчя особи;
  • відомості про дату та мету виїзду за межі України та дату повернення на територію України;
  • відомості про освіту та спеціальність;
  • відомості про притягнення до кримінальної відповідальності (повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення);
  • відомості про розгляд судом кримінальної справи, вирок, що набрав законної сили.

Реєстр може нести загрозу нацбезпеці України

Відомий український адвокат Ростислав Кравець прокоментував суперечливі норми у документі, які можуть бути незаконними. Він вважає, що цей реєстр може нести загрозу національній безпеці України, оскільки у випадку кібератаки дані із Реєстру можуть потрапити до рук ворога. 

“Формально створюється мегареєстр, який буде містити всю інформацію, яка буде міститися невідомо де. Суб’єкта персональних даних, тобто нас з вами, позбавляють будь-якого захисту на розповсюдження своїх даних. Вносяться дані в один реєстр з усіх інших реєстрів, однак насправді там буде про всіх громадян України, не лише військовозобов’язаних. При цьому, інформації надто багато – про здоров’я, про освіту, про майновий стан”, – розповів Кравець для ТСН.ua.

На його думку, внесення особистої інформації військовозобов’язаних до реєстру є незаконним. 

“В жодній країні світу таких реєстрів не існує. І навпаки, існує дуже велика кількість міжнародних судів, і ЄСПЛ щодо права на забуття (право людини, що дозволяє їй вимагати за певних умов видалення своїх особових даних із загального доступу через пошукові системи – Ред.). А так, виявляється, буде якийсь мегареєстр, де буде зібрана уся інформація про вас”, – зазначив адвокат. 

Елена Каденко