Український бізнес готовий платити за співробітників, від яких залежить їхня економічна модель. Але нема механізму. Про це в інтерв’ю розповів в інтерв’ю «Главкому» голова економічного комітету Дмитро Наталуха.
«Модель сплати додаткового військового збору я напрацював з командою економістів-аналітиків, яких ми залучили конкретно під цю задачу. Наразі діє порядок бронювання по 45-й та 76-й постановах Кабміну, під який потрапляють не всі компанії, які за логікою мали б туди потрапити. Наприклад, були кейси з танковими заводами, які не потрапляли під бронь, плюс до нас постійно звертався бізнес з проханням дати якусь прозору легальну модель бронювання, за рахунок якої він міг би, скажімо так, кратно збільшити свою інвестицію в українське військо. Але щоб це зробити, бізнесу потрібно розуміти, чи критичні для нього працівники залишаться на своїх посадах, щоб мати можливість прогнозувати операційну діяльність підприємства. Якщо ви візьмете тих самих «айтишників», то в них зараз катастрофічні проблеми з ризиковістю, – від них масово відмовляються закордонні замовники, які їм найбільше платять. Причина таких відмов дуже проста: замовник зараз винаймає українську ІТ-команду, а за тиждень ключових співробітників команди можуть призвати, вона розсиплеться, і проєкт зависне. Це ті ризики, на які ми не готові йти, бо всі замовлення, які генерують досі в Україні якусь валютну виручку та приносять нам кошти у вигляді податків на Збройні сили, тепер потрапляють до поляків, словаків, чехів та інших закордонних спеціалістів», – каже нардеп.
За його словами, цей механізм перебуває поки тільки на рівні концепції, але цю концепцію уже представили Генеральному штабу, Міністерству оборони, Міністерству економіки, Міністерству стратегічної промисловості і Офісу президента.
«У нас вже були певні дискусії. І я хотів би ще представити її колегам з нашої фракції і потім колегам з інших фракцій. Уже долучено 20-30 депутатів з різних фракцій, які виявили бажання добровільно взяти участь в напрацюванні цієї моделі. Напевно правильно було би закінчити «гастролі» цієї моделі на парламенті і далі чекати на політичне рішення керівництва», – додав він.
Коли подібну модель бронювання ініціював заступник голови Офісу президента Ростислав Шурма, одразу здійнявся шквал критики, всі казали, що таке неможливо. Але зараз це питання почали знову обговорювати. Проте Наталуха пояснив, у чому різниця:
«Модель, про яку згадується, передбачає трохи інший порядок бронювання. Якщо не помиляюся, то за нею виокремлюються стратегічні галузі в економіці і ті співробітники, які працевлаштовані в цих галузях і отримують офіційну заробітну плату, яка перевищує 35 тис. грн, бронюються автоматично. Тобто просто подається зарплатна відомість і якщо у тебе зарплата перевищує зазначений поріг і ти працюєш в галузі, яка визнана стратегічною, у тебе є автоматична бронь.
Ми ж дивимось на нашу модель як на більш справедливу, тому що вона не прив’язана до зарплати. Роботодавець будь-якого підприємства може забронювати як гендиректора із зарплатою в 50 тис. грн, так і охоронця з зарплатою в 5 тис. грн. Якщо вони обидва для нього критичні, то і можливість забронюватися у них має бути однакова».
Нардеп каже, що президента заявив про те, що має бути запропонована зрозуміла прозора модель бронювання для українських підприємств.
«У нашому розумінні процеси мобілізації та бронювання мають йти щонайменше паралельно. Якщо законопроєкт про мобілізацію буде прийнятий значно раніше без надання підприємцям чіткого розуміння, за якою моделлю вони зможуть зберегти своїх критичних працівників на місцях, ми побоюємося масових звільнень людей. Вони просто бояться бути мобілізованими і таким чином спробують уникнути держави, щоб вона їх не знайшла і не змогла призвати. І це будуть дуже неприємні наслідки для економіки. Тому на всіх наших зустрічах і в Мінекономіки, і в Мінстратегпромі ми дуже наполегливо просимо розпочати публічну комунікацію щодо цього процесу і спробувати запустити ці процеси паралельно», – каже він.
Проте, принципової різниці, якщо цю модель не включать до законопроєкту про мобілізацію, а внесуть поза Верховною Радою – постановою Кабміну – абсолютно немає.
«Якщо цю модель подасть уряд, ми її радо підтримаємо. Якщо в тій чи іншій формі з цією ініціативою виступить президент – підтримаємо двома руками. Якщо швидше буде через згоду і консенсус в Раді це врегулювати – значить підемо через закон. Нема такого, що це має бути тільки законопроєкт, прийнятий парламентом», – додав голова економічного комітету.
Раніше повідомлялось, що народні депутати готують законопроєкт щодо зміни підходу до бронювання військовозобов’язаних. Вони пропонують ввести щомісячний платіж, який гарантує відстрочку від мобілізації для різних категорій працівників.