Продовжується мобілізація в Україні, і юристи повідомили, чи може відбутися арешт житла та автівки за неявку до Територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Про це повідомили юристи компанії “Столична правова група” Володимир Прядка та Андрій Бойко у своєму відео в YouTube. Зокрема, юрист Бойко пояснив, як відбуватимуться арешт коштів та іншого майна, яке можуть стягнути.
“Варто нагадати, що якщо вже є постанова керівника ТЦК про накладення штрафу, то він має бути сплачений протягом 15 днів з моменту вручення постанови, або в разі оскарження не пізніше 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Якщо ж ви штраф не оплатите добровільно, тоді постанова буде направлена до примусового виконання – до органів державної виконавчої служби”, – сказав Бойко і додав, що у такому випадку розмір штрафу подвоюється та додається 10% виконавчого збору.
За його словами, сума штрафу у 25 тисяч 500 гривень може перерости у 56 тис. 100 гривень. “У першу чергу, стягнення штрафу буде здійснюватися за рахунок коштів боржника, зокрема, на рахунках у банку”, – відзначив юрист.
Також він пояснив, чи може бути стягнення житла у тому випадку, якщо людина маж лише одне житло. “У разі, якщо сума, що підлягає стягненню за виконавче провадження, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється”, – сказав Бойко.
Своєю чергою, адвокат Прядка розповів про затримання і обмеження у праві керування авто. “Окрім фінансових санкцій, можуть мати місце й інші санкції. У разі неявки на виклик до ТЦК, непроходження медичного огляду, неоновлення даних, вчинення адмінправопорушення за статтями 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керівник ТЦК звертається до поліції щодо здійснення адміністративного затримання та поставлення громадянина до ТЦК”, – сказав Прядка. Він додав, що представники ТЦК на сьогодні не мають права затримувати громадян, а лише поліція.
“У випадку, коли затримання військовозобов’язаного виявляється неможливим, то ТЦК надсилає на його адресу вимогу про добровільне виконання обов’язку. Надалі, невиконання вимоги може стати підставою для обмеження у праві керування авто. Втім, досі незрозумілим лишається механізм реалізації покарання шляхом обмеження керування. Так, через суд його можуть обмежити у такому праві, але як будуть виконувати таке рішення, наприклад, чи буде це відбуватися шляхом зупинення водія, відбирання у нього прав, чи конфіскація авто – цей механізм поки що нормативно не виписаний”, – наголосив Прядка.
Окремо, юрист Бойко торкнувся питання розшуку і кримінальної відповідальності. “Потрібно зрозуміти, що відповідальність за порушення законодавства про мобілізацію та військовий облік передбачене не лише Кодексом про адміністративні правопорушення, але й Кримінальним кодексом. Так, стаття 336 Кримінального кодексу, яка регулює ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 5 років, і при цьому умовний термін ще треба постаратися заслужити”, – сказав Бойко.
За його словами, у 2023 році українські суди винесли 1 тисячу 257 вироків за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації. Це у п’ять разів більше, аніж у 2022 році. Обвинувачені отримали як умовні, так і реальні строки.
“З кожним місяцем кількість вироків з реальним терміном лише зростає”, – сказав юрист. Також він додав, що в ККУ є ще стаття 337, яка передбачає окрему кримінальну відповідальність за ухилення від військово обліку чи навчальних зборів.