У сучасних слов'ян свято Масниці відоме як серед дорослих, так і серед дітей. Коли ми будемо святкувати Масницю 2024 року?
Масниця — одне з найбільш веселих старослов’янських свят, яке дійшло до наших днів. Розпочинається воно за неділю перед Великим постом і триває сім днів, кожен із яких має свою назву.
Часто цей період також носить назву Сирний тиждень, тому що забороняється вживати м’ясні продукти, а ось молочні, зокрема, сири, є обов’язковими на святковому столі.
Насправді існує багато альтернативних назв Масного тижня: М’ясопусний тиждень (М’ясопуст), Млинцевий тиждень (Млинець), Повзуха, Молочний тиждень, Об’їдуха, Колодій, Колодка, Пущення тощо. Кожна з них популярна в різних регіонах нашої країни.
2024 року Масний тиждень розпочнеться 11 березня (у понеділок) і закінчиться 17 березня. Тобто Великий піст після Масниці 2024 року розпочнеться 18 березня.
Це свято здавна символізувало проводи Зими та зустріч Весни. Православна Масниця не має фіксованої дати, адже її святкування прив’язане до Великого посту, що, в свою чергу, розпочинається в залежності від Великодня.
Протягом семи днів святкування Масниці українці печуть млинці, ліплять вареники, які подають із різноманітними начинками, готують кашу (зазвичай банош).
Згідно з дослідженнями науковців, Колодій святкували на території сучасної України ще в дохристиянські часи. А участь у святкуванні переважно брали жінки.
Назва Колодій має декілька варіантів походження. Але один із найбільш вірогідних, за словами дослідників, вважається від свята Колодок, яке було популярне серед жінок на початку весни в дохристиянські часи. Щодня жінки та дівчата збиралися разом, а чоловіки повинні були “відкупити” право святкувати разом з ґаздинями.
Кожен день Сирного тижня має своє значення, а тому святкується за певними традиціями.
В перший день свята збираються вдома, печуть млинці та ліплять вареники з різною начинкою. Також дозволялося ходити в гості чи приймати у себе рідню. На головній площі населеного пункту встановлювали опудало Зими.
Зазвичай цього дня наші предки влаштовували оглядини. Адже батьки поспішали посватати дітей до початку Великого посту. Також проводили час у гуляннях, гостях.
Зять йшов у гості до своєї тещі, а вона пекла йому млинці. За кількістю та якістю частування можна було сказати, наскільки хорошими були стосунки у сім’ї. Вважалося, чим щасливішою цього дня буде теща, тим краще буде жити подружжя.
Цього дня люди виходили на народні гуляння. Всі господарські та домашні справи намагалися завершити, щоб покататися на санях, відвідати ярмарку та пострибати через багаття.
Цього дня вже теща йшла в гості до зятя. Часто вона брала з собою родичів та подруг. А зять обов’язково опікувався своїми гостями, частував їх смаколиками, зазвичай млинцями і варениками.
Заміжні жінки запрошували до себе в гості молодих дівчат, зокрема сестер своїх чоловіків, щоб вручити подарунки і нагодувати млинцями. Разом вони ворожили на майбутнє, веселилися.
У християн це свято ще носить назву Прощена неділя. Згідно з традицією люди, зустрівшись, говорять один одному “Пробач мені”, а відповісти потрібно “Бог простить і я прощаю”. Святкування закінчувалися спалюванням опудала Зими на вулиці та поминками покійників.
Як і в будь-яке інше свято краще утриматися від сварок, суперечок, лайок. Недарма Масниця завершується Прощеною неділею, коли потрібно пробачити всіх своїх рідних та друзів. Також за повір’ям не можна було прясти і шити в період Колодія, щоб молоко не скисло.
Також варто запам’ятати і інші важливі прикмети, які пов’язані з Масницею:
А ще в народі вірили, якщо на Масницю мороз, то літо буде спекотним. А ось, якщо в цей період курка може напитися з калюжі, отже весна прийде рано і мине швидко.