Цими вихідними українці відзначають поминальні дні – проводи, або гробки, як називають цей процес. Вимушена еміграція за кордон, обстріли у прифронтових громадах та рейди ТЦК – те, що найбільш заважає традиційним поминальним дням. Як українці збираються згадувати померлих, дізнався “Інформатор”.
Чи не найбільший страх викликають представники ТЦК, які можуть вручати повістки по дорозі на кладовища чи (за неперевіреними чутками) – на самому кладовищі.
“У Полтаві вже 3 дні караулять біля найбільшого кладовища декілька патрулів із ментами…” – пише у соцмережах місцевий житель Роман Новоженін.
“Знайомий попередив, що у Черкасах воєнкоми будуть ходити разом з поліціянтами. Спочатку будуть стояти на під’їздах до кладовищ, а потім підуть на кладовища. Маю знайомого патрульного у поліції, він про це й розказав”, – лякає Юрій Савранський з Черкас.
В соцмережах ширяться повідомлення, що представників ТЦК помітили поблизу кладовищ у Дніпрі, на Івано-Франківщині та в Одеській області.
“Нам їхати на проводи у сусідню Київську область. Проте всі кажуть, що на трасі Київ-Одеса декілька постів стоїть. Чоловіка за кермо не пущу. Вже домовилась з сусідом-пенсіонером, аби завіз нас з дітьми на пару годин. Покладу на могилки, що маю і назад. А вдома сядемо до столу, пом’янемо”, – каже Марія з Умані.
Віра з Хмельницького пояснює, що на гробки мала їхати з сином-інвалідом. Проте цю ідею відкинула.
“У моєї подруги син глухонімий. Дали повістку, сказали, що буде окопи копати. Хотілось би подивитися на того воєнкома, який таке зробив. Бо як глухоніма людина втямить, що її робити? Але вирішила цього року нікуди не їхати. Родичі поприбирають на могилках, покладуть цукерки-печиво. А я краще панахиду в церкві замовлю. Мої покійні батьки мене зрозуміли б”, – пояснює жінка.
Заступниця начальника Департаменту комунікацій Нацполіції Юлія Гірдвіліс підтвердила, що у поминальні дні поліція застосує посилений варіант несення служби біля кладовищ – все задля безпеки цивільних. Також вона закликала обмежити час перебування на кладовищах та не ігнорувати сигнали повітряної тривоги.
Загалом у поминальні дні порядок забезпечуватимуть понад 12 тисяч правоохоронців. За даними поліції, громадяни планують відвідати близько 9 тисяч кладовищ по всій країні. Проте, чи будуть з поліцейськими ходити представники ТЦК – говорити заборонено.
“Поширення інформації щодо місця перебування, пересування військовослужбовців ТЦК під час виконання ними заходів оповіщення військовозобов’язаних громадян призводить до розкриття форм та методів виконання завдання з призиву на військову службу для захисту України, а також призводять до підриву авторитету Збройних Сил України у суспільстві. Такі діяння містять ознаки складу злочину, передбаченого частиною 1 статті 114-1 Кримінального кодексу України (перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період). За це передбачена відповідальність у виді позбавлення волі від 5 до 8 років”, – зауважили у Хмельницькому обласному ТЦК та СП.
Головне управління розвідки Міноборони наголосило, що цілями росіян є не лише військові об’єкти, а також цивільна інфраструктура: лікарні, вокзали, скупчення людей. Там попередили, що окупанти можуть створювати провокації в місцях масових заходів – як от гробки. Місцеві ОВА вже ввели обмеження на відвідування кладовищ у Житомирській, Донецькій, Херсонській областях.
На Харківщині ще на Великдень закрили для відвідування усі кладовища, заборона діятиме і під час поминальних днів. Деякі кладовища у самому Харкові частково зруйновані, деякі небезпечні та ще не до кінця розміновані.
“Мій син і батьки поховані на 17-му кладовищі у Харкові. Воно регулярно під обстрілами. Мені дуже шкода, що туди не пускають, бо як ходила на цвинтар, то мені було так, ніби до рідних навідалася. Але піти і втратити руки чи ноги – було б ще гірше. В церкві сказали, щоб я не переживала з цього приводу, замовила заупокійну службу, а ласощі роздала людям. На небі Бог все бачить, та й померлі наші будуть відчувати, що не забули, пам’ятаємо”, – каже Ольга Мороз, котра евакуювалась з Харкова на Вінничину.
На Чернігівщині визначили конкретні місця і кладовища, куди можна потрапити, а куди суворо заборонено.
Є ще категорія українців, які не мають фізичної змоги навідати своїх померлих. А все через те, що опинилися у вимушеній еміграції. Проте, не забувають пращурів.
Яна з Німеччини розповіла, що зв’язалась з сусідами у своєму селі, перерахувала кошти, аби доглянули за могилками рідних, а також аби поклали частування на цвинтарі у неділю. Жінка каже, що багато українців з-за кордону зв’язується з родичами, сусідами, знайомими, які знаходяться по місцю, аби доглянули за могилками.
“Дві тисячі гривень заплатила, аби поприбирали, підсипали, якщо щось осунулося після зими, купили паски, цукерки, печива. Неприбрані могили – це ознака того, що за померлих забули. У нас в селі дуже це засуджують. Разом зі мною живе жінка, їй навіть з сільської ради дзвонили, що могили батьків у бур’янах, на що вона сказала: “тепліше буде лежати померлим”. Мені так соромно стало. Добре, що таких байдужих небагато”, – каже жінка.