Росіяни нещадно знищували Чернігів.
У Чернігові окупанти у березні 2022 року скинули на місцевий стадіон 8 авіабомб. Тоді там чергували місцеві теробороніці, адже окупанти могли висадити на стадіоні десант. Під час обстрілу на цьому місці загинуло 8 захисників України.
Про це йдеться у сюжеті кореспондентки ТСН Валентини Доброти.
Раніше на стадіоні у Чернігові займались різні спортсмени. У ніч проти 11 березня 2022 року стадіон бомбили двічі – кажуть бійці, які тут чергували. Спочатку ближче до опівночі, а потім о четвертій ранку. Юрій Медвідь припускає, що технічно на поле одночасно могло сісти чотири гелікоптери з російськими окупантами і тоді б російські війська взяли Чернігів.
“Вони б у спину нашим військовим і теробороні пробили б дорогу. Для проходу російських військ зі сторони Сеньковки, їх багато йшло колонами”, – каже військовий ЗСУ Юрій Медвідь.
Юрій, як і інші містяни, пішов боронити Чернігів у перші дні повномасштабного вторгнення. Місто по суті вже було у кільці окупантів, але вони ніяк не могли прорвати нашу оборону. Тому безкінечно бомбили з неба.
Під бетонними плитами Юрій Медвідь лежав сім годин. Спочатку він відкопувався сам. Потім рятувальники навколо нього бетон пиляли болгаркою. Витягли. Але відмовляли ноги та нирки. А вже через місяць у лікарні – чоловік дізнався, що під завалами він лежав за два метри від бомби, яка тоді не вибухнула.
Олексій Єременко зі своїм сином Павлом тієї ночі був у іншому крилі стадіону. Під час авіаудару вони саме збиралися на чергування. Саме тоді його син отримав тяжкі травми і помер 12 березня. Загалом тієї ночі на стадіоні загинуло 8 тероборонівців.
Тіла їхніх синів – Саші Колоска та Павла Железняка з-під завалів дістали лише на сороковий день. Коли вже звільнили область від окупантів. Щоб відразу відкопати тіла, тоді не було ні техніки, ні людей.
Ті, хто вижив – далі служать у ЗСУ. Олексій Єременко каже, попри травми, він мусить помститися за свого сина. Йому було лише 24, студент педінституту.
Павла Єременка, як і інших загиблих тероборонівців, посмертно нагородили орденом за мужність третього ступеня.
Окрім Олега Леонтьєва – його донька Ірина через суд виборює, щоб її батька визнали захисником України.
“Він не числиться у військкоматі він не числиться у ТРО, доволі все було хаотично на той момент, формування ТРО-бригад, зачислення воно відбувалося, як я розумію вже у квітні”, – каже Ірина Леонтьєва, донька загиблого Олега Леонтьєва.
На цьому стадіоні, де тепер висять портрети загиблих оборонців – колись футбольний клуб “Десна” грав домашні матчі.
“Я вважаю, що ця історія, вона може почекати насправді. Зараз критичніше, що є на Чернігівщині, це відновлення житла. Це житло і критична інфраструктура. А стадіон ми обов’язково відновимо, и обов’язково там будуть займатися наші спортсмени”, – каже В’ячеслав Чаус, голова Чернігівської ОВА.
Окрім стадіону, під час бомбардування – знищено літній театр та музей старожитностей Василя Тарнавського, там ще була бібліотека для юнацтва. Вони поруч зі спортивною ареною. Приміщення музею це пам’ятка архітектури і його нині консервують за кошти світового фонду пам’яток.