Дискусії про обіг зброї в Україні тривають вже 30 років.
Майже 60% українців та українок підтримують дозвіл на зброю для цивільних. Такі дані опитування у додатку “Дія”, яке провели наприкінці травня 2022-го. Дискусії про обіг зброї в Україні тривають вже 30 років. Ми фактично єдина європейська країна, де такого законодавчого регулювання немає. Натомість обіг зброї регулюється наказом МВС. У переддень повномасштабного російського вторгнення нардепи ухвалили у першому читанні законопроєкт “Про обіг цивільної вогнепальної зброї”. Після критики документа до другого читання його можуть суттєво змінити. За що цей законопроєкт критикують та чи стане короткоствольна вогнепальна зброя загальнодоступною — у матеріалі Суспільного, інформують Економічні Новини.
Як тільки у столиці пролунали перші вибухи, Тарас Олійник вирушив до військкомату. Хотів доєднатися до територіальної оборони, але черги були величезні. Тож зібралися із друзями зі стрілецького середовища й організували власну групу. Зайняли позиції на покрівлі однієї зі столичних багатоповерхівок. Зброю Тарас мав свою, яку придбав ще задовго до війни. “У мене є навички влучної стрільби, скажімо так, снайперської, тому ми розмістилися на дахах і чекали кілька днів на появу ворога. Не дочекалися завдяки нашим захисникам. Але я тиждень прожив на даху”, — пригадує Тарас.
“Зброї самозахисту в країні де-юре не існує. Де-факто вся зброя використовується і для самозахисту. Але вона не стріляє чергами”. Поряд, каже, бачив десятки людей, які хотіли захищати країну, але не мали чим, окрім як коктейлями Молотова. “На це не було сил дивитися. Я чим міг їм допомагав, щоб було хоч щось більше, ніж те, що вони мають”, — каже чоловік. Свою першу зброю Тарас купив ще у 2008 році, коли дізнався, що в Україні для цивільних доступні певні види озброєння. Придбав тоді помпову рушницю “Ремінгтон”. Каже, хотів мати щось для захисту домівки. Та захопився зброярством й з того часу назбирав чималу колекцію. Ба більше, став експертом із зброї й вже п’ять років веде програму про неї.
Без дозволів повнолітні українці можуть придбати газові балончики, крім тих, які використовують правоохоронці, пневматичні пістолети калібру менш як 4,5 міліметра та швидкістю польоту кулі понад 100 метрів в секунду, і револьвери під патрон “Флобера”. Тобто ті, у яких практично або повністю відсутній пороховий заряд. Відповідно, боєприпас вкрай малопотужний. Травматичні пістолети й револьвери, які стріляють гумовими кулями, доступні лише певним категоріям, наприклад, правоохоронцям, військовим чи журналістам.
Та, зібравши пакет документів й пройшовши медичну перевірку, можна отримати дозвіл ще на деяку зброю:
з 18 років — на газовий пістолет чи револьвер, холодну зброю, пневматичну зброю калібру понад 4,5 міліметра й швидкістю польоту кулі понад 100 метрів в секунду;
з 21 року — вогнепальну гладкоствольну мисливську зброю. Тобто ту, ствол у якої без додаткових нарізів. Куля в такій рушниці пролітає стволом за принципом катапульти й летить абсолютно прямо, втім, після виходу може змінити траєкторію чи вилетіти боком.
з 25 років — мисливську нарізну зброю. Такі рушниці мають кращу балістику, ніж гладкоствольні, адже по всій довжині ствола є глибокі нарізи. Потрапляючи в них, куля прорізається і сильно закручується. Це дає їй кращий баланс на великих дистанціях.
Уся зброя, легальна зараз для українців, називається мисливською. Вона призначена для полювання, спортивної стрільби, навчання. Використовувати її в інших цілях не можна. “Немає законодавчих підстав. Зброї самозахисту в країні де-юре не існує. Де-факто вся ця зброя використовується і для самозахисту. Але вона не стріляє чергами. А от вогнепальну короткоствольну зброю громадяни можуть бачити і вправлятися з нею лише у тирах та на стрільбищах”, — говорить Тарас Олійник.
Та нас час дії воєнного стану Кабмін дозволив добровольцям ТрО використовувати мисливську зброю для боротьби із російськими військами й загалом спростив процедуру отримання на неї дозволу. Короткоствольна вогнепальна зброя має металеві кулі, що приводяться в рух енергією газу. Він утворюється при згоранні вибухової речовини. Цей вид зброї в Україні заборонений. За двома винятками. Її можна отримати, як нагороду від Офісу президента, МВС, СБУ чи Міноборони. Здебільшого такою зброєю можуть похизуватися нардепи, судді чи дружини чиновників.
Другий варіант — таку зброю можна отримати як табельну для несення служби, каже співвласник зброярського магазину Борис Ісаков. Зараз таку зброю у його магазині можуть купити лише військові частини. “Вони купують її на волонтерські кошти, ставлять на облік і видають самі собі як табельну для несення служби”, — каже Ісаков.
Тож короткоствольну вогнепальну зброю навіть не виставляють на вітрини. Хоча якби вона була легальною для пересічних українців, каже, покупців вистачало б. Мовляв, травматичні пістолети, хоча ті візуально дуже схожі з бойовими, беруть рідко. “Через наше законодавство максимальна потужність травматичного боєприпасу вираховується по формулі і складає 49 джоулів. У бойовому пістолеті Макарова — 315 джоулів. Тобто потужності травматичної зброї недостатньо, щоб ефективно зупинити нападника з вогнепальною”, — каже співвласник магазину.
Зараз черги вишиковуються здебільшого до вогнепальної мисливської зброї. “Дві категорії товару найбільш актуальні — зброя для війни і зброя для самооборони. Якісь карабіни мисливські нарізні для війни, зброя на платформі автомата Калашникова, на платформі американської гвинтівки AR-15. Або помпові дробовики — це беруть для самооборони”, — каже Борис Ісаков.
В Україні немає закону про обіг зброї для населення. Це питання ще з кінця 1990-х регулювалося наказом МВС. Він контролював виготовлення, придбання, зберігання, облік, перевезення та використання зброї. Та у лютому нардепи у першому читанні підтримали законопроєкт “Про право на цивільну вогнепальну зброю”.
Ним депутати запропонували навести лад із автоматичною зброєю, яку на початку вторгнення роздавали українцям або яку вдалося здобути в бою, як трофей. А ще вони хочуть створити Єдиний державний реєстр цивільної зброї, яким опікуватиметься МВС, і впровадити посвідчення власника зброї. Воно матиме принцип, схожий до посвідчення водія. Там буде вказано, на яку зброю може претендувати людина. Для отримання дозволу треба буде довідка від лікаря й пройдені навчання.
Утім, придбання і носіння пістолетів для самозахисту законопроєкт не передбачав. Вогнепальну короткоствольну зброю пропонували дозволили лише членам збірних команд України зі стрілецьких видів спорту й власникам нагородної зброї. І лише за умови, що ті не виноситимуть її з дому…
Побоювання громадськості — медичні довідки для отримання дозволу на зброю можна буде купити. На це Ігор Фріс каже, мовляв, ера папірців позаду, довідки будуть електронними і купити їх буде вкрай важко: “Вона буде йти через медичну систему eHealth. І реєстратор буде мати доступ як до документів з сервісного центру МВС щодо проходження курсів й результатів іспиту на володіння зброєю, так і до медичної довідки. Можливо, ця взаємодія між реєстрами буде через “Дію”, я не готовий сказати, але Міністерство цифрової трансформації в принципі готове взяти це на себе”.
“Є ризик, що більше страждатимуть поліцейські, або навпаки поліцейські будуть частіше застосовувати зброю до цивільних, бо коли людина має зброю, поліцейський теж має право її застосовувати”.
В “Українській асоціації власників зброї” наполягають, щоб короткоствольна нарізна вогнепальна зброя стала доступною громадянам від 25 років. Й крім зберігання вдома просять дозволити носити її з собою для самозахисту. Мовляв, вдома можуть себе захисти і мисливською зброєю, яка й зараз доступна, але для самозахисту на вулиці потрібне щось компактне, але водночас дієве. Травматичних пістолетів для цього недостатньо, якщо проти тебе нападник із бойовим.
“Поки ми чекаємо, заборона короткоствольної вогнепальної зброї не заважає зловмисникам мати незаконну зброю. А після того, як почалася активна фаза російсько-української війни, зброї на руках стало більше. Треба якимось чином захищатися”, — говорить Тарас Олійник.
Зараз і самі нардепи вважають, що повномасштабна війна змусила переглянути ставлення до вогнепальної зброї. Тож до другого читання хочуть внести правки від комітету. Поки ж планують обговорити потенційні зміни з усіма зацікавленими сторонами. Ігор Фріс каже: схиляється до того, аби всі українці могли вільно носити вогнепальні короткостволи. Та деякі колеги з комітету за те, аби таке право мали лише ті, чия робота пов’язана із ризиком.
25 травня у додатку “Дія” користувачі побачили запитання: “Як ви ставитеся до володіння українцями зброєю?”. Варіантів відповіді було три. Перший передбачав, що пістолети можуть мати всі громадяни, які відповідають вимогам закону, але повинні тримати їх вдома. Другий варіант був такий же, але з можливістю вільно носити її із собою в громадських місцях. Третій — відмова від обігу пістолетів серед цивільних.
Позицію висловили понад 1 млн 700 тисяч людей. Майже 59% — виступили за володіння і носіння пістолетів для самозахисту. Напередодні цього опитування Соціологічна група “Рейтинг” оприлюднила результати власного дослідження. Згідно з ним легалізацію зброї підтримали 58% опитаних. Вперше кількість тих хто “за”, перевищила тих, хто “проти”.
“Після ухвалення законів, які дозволяють громадянам захищати себе з короткоствольною зброєю на вулиці, вулична злочинність впродовж першого року падає на 50-70%”.
Утім, правозахисник Володимир Яворський каже: хоч голосування в “Дії” і показове, але все ж маніпулятивне. Мовляв, питання не у тому, щоб дозволяти пістолети, а у тому кому, на яку зброю і за яких умов варто на думку українців давати згоду. “Я проти того, щоб кожен, хто хотів, мав будь-яку зброю. Потрібно більш ретельно перевіряти, кому вона видається, і, наприклад, має бути щорічне навчання щодо поводження зі зброєю, певні правила її зберігання, тобто багато регулюючих факторів, яких зараз немає в законопроекті”, — говорить аналітик “Центру громадянських свобод”.
На його погляд, якщо вогнепальну короткоствольну зброю дозволять для усіх, може зрости рівень злочинності. “Це призведе до того, що у нас просто будуть стріляти в кожному місті. Кожен буде застосовувати зброю на власний розсуд. Є ризик, що більше страждатимуть поліцейські, або навпаки поліцейські будуть частіше застосовувати зброю до цивільних, бо коли людина має зброю, поліцейський теж має право її застосовувати. Цивільні можуть використовувати зброю не лише для самозахисту, а, наприклад, у побутових конфліктах. Є статистика, яка показує, що там, де вільніший обсяг володіння зброєю, там більша кількість вбивств, нещасних випадків при поводженні зі зброєю і так само кількість суїцидів від зброї”, — говорить Яворський.
За даними видання “Голос Америки”, американці мають 45% від усієї світової зброї, якою володіють цивільні. На 100 жителів США припадає 120 гвинтівок. Крім того, Америка — країна із найвищим рівнем смертності через вогнепальну зброю. У 2019-му від куль загинули майже 40 тисяч людей.
Гарвардські аналітики стверджують, що дослідили ситуацію із рівнем вбивств у штатах, де є суворіші обмеження щодо володіння зброєю і більш вільний обіг зброї, й дійшли висновку, що в штатах з великою кількістю зброї є підвищений рівень вбивств, зокрема вбивств з використанням вогнепальної зброї. Додають, що у таких штатах й вищий рівень самогубств.
В “Асоціації власників зброї” апелюють: “короткоствольний вогнепал” не впливає на рівень самогубств. А от на рівень злочинності навпаки, але в кращий бік. “Традиційно після ухвалення законів, які дозволяють громадянам захищати себе з короткоствольною зброєю на вулиці, вулична злочинність впродовж першого року падає на 50-70%. Це показники по тих країнах, які з нами були в радянському концтаборі: Латвія, Литва, Естонія, Молдова. Остання продемонструвала впродовж першого року зниження рівня злочинності на 70%”, — говорить голова правління “Української асоціації власників зброї”. Мовляв, якщо зброя людини буде в реєстрі, вона навпаки добре подумає, перш ніж вчиняти злочин.
Такі тенденції і справді є, наприклад, у Німеччині. За даними GunPolicy.org — організації з міжнародної політики запобігання травм внаслідок збройного насильства, — у 2016 році Німеччина була на 15 місці зі 175 країн за кількістю зброї у цивільних. У 2014-му там було зареєстровано 5,5 мільйона одиниць легальної зброї. Профспілка поліції країни оцінювала кількість незаконної зброї у близько 20 мільйонів. Водночас, за даними Бундестагу, в Німеччині рівень вбивств з використанням зброї є одним з найнижчих у Європі. Рівень смертності становить 0,05 на 1000 людей. А з 2010 року кількість злочинів, пов’язаних із застосуванням зброї, впала майже на чверть.
Відкриті навчання з цивільної оборони в Ужгороді, 13 лютого 2022 р. Фото Немеш Янош / УНІАН
У Молдові закон про легалізацію зброї прийняли у 1994 році. GunPolicy.org наводить дані, що з 1996 року рівень загиблих від зброї на 100 тисяч населення знизився більш ніж вдвічі: з 2,84% до 1,55%. Останні дані за 2018 рік свідчать, що кількість загиблих від зброї становить 0,75% на 100 тисяч населення.
Водночас у звіті UN CASA, спецпрограми ООН щодо стрілецької зброї, за 2013 рік йдеться, що рівень злочинності залежить не стільки від законів про зброю, скільки від соціального та економічного розвитку суспільств.
Ігор Фріс каже, що відсоток власників травматичної зброї, які вчиняють злочини, вкрай малий. Й здебільшого їх чинять із застосуванням незареєстрованої зброї. Наводить підрахунки: в країні зареєстровано близько 250 тисяч “травматів” й 4 тисячі випадків кримінальних правопорушень з їх використанням. “Таке ж, я впевнений, відбуватиметься із вогнепальною нарізною зброєю”, — каже Ігор Фріс.
Його позицію підтримує колега Андрій Шараськін. Каже, парламентарі очікують зниження рівня злочинності вдвічі. “Після повномасштабного вторгнення Росії велика кількість озброєних людей, українців, які захищали свої домівки, довела, що злочинність падає в рази”, — говорить нардеп.
Та голова нацполіції Ігор Клименко наводив інші дані. Мовляв, через те, що у людей стало більше зброї на руках, почала рости і кількість злочинів із застосуванням вогнепальної зброї. “Ми фіксуємо зростання на 37%”, — говорив Клименко.
Якою буде кінцева редакція законопроєкту й коли її винесуть у сесійну залу, можна лише здогадуватись. Нардепи пояснюють, що поки парламент голосуює передусім за законопроєкти, що мають одностайну підтримку. Обіг зброї до цього переліку не входить.