Андрій Когут розповів, як іноземні дослідники використовують Архіви СБУ.
Директор Архіву СБУ Андрій Когут в інтерв’ю інтернет-виданню «Главком» повідомив, що архівні матеріали, що зберігаються у Галузевому державному архіві Служби безпеки України, містять інформацію, яка дозволяє іноземним дослідникам вивчати методи роботи російських спецслужб, інформує Служба безпеки України.
«Звичайно, іноземці часто звертаються. Бо їх цікавить, як працює типовий ФСБшник. А документи КДБ розповідають про методологію нинішнього ФСБшника, про те, як він працює. Путін же сам КДБіст. І вони в Росії досі продовжують працювати у ФСБ за лекалами КДБ. Для наших партнерів сьогодні важливо розуміти методи їхньої роботи», – зазначив Андрій Когут. Ця інформація цікава не лише дослідникам радянського минулого, а й спецслужбам країн-партнерів, з якими Україна тісно взаємодіє зараз.
Наприклад, науковець з Японії за матеріалами Архіву СБУ досліджує дезінформаційні кампанії, які проводив СРСР, пов’язуючи їх із нинішніми інформаційно-психологічними спецопераціями держави -агресора.
«Хоча нині росіяни використовують сучасний інструментарій, як от соцмережі, але патерни залишаються тими самими», – пояснює Андрій Когут.
На сьогоднішній день Архів СБУ є одним із найбільш відкритих. Тільки за минулий рік за зверненнями громадян було надано майже 5 терабайт копій інформації, зокрема і про їхніх репресованих родичів. За словами керівника Архіву, найбільш дослідженими темами наразі є Голодомор, період «Розстріляного відродження», порівняно менше досліджень опубліковано про українських дисидентів. Хоча таких матеріалів в Архіві СБУ зберігається чимало, питання лише в їх вивченні та опрацюванні.
Також Андрій Когут розповів, що після здобуття Україною Незалежності архівна співпраця з росіянами тривала до 2004 року, а потім була припинена. За той період Архіву СБУ вдалося отримати копії деяких справ, зокрема щодо Леся Курбаса та його розстрілу в урочищі Сандармох. У планах науковців – видання 11-го тому документів про депортацію громадян на Західній Україні у 1940-1941 роках внаслідок радянської окупації спільно з архівом Польського інституту національної пам’яті, а також книги з матеріалами про період УНР 1919-1920 років.
«Сьогодні відкритість Архіву СБУ говорить про те, що українська спецслужба – це сучасна і прозора структура. Вона не має нічого спільного з радянським КДБ. Навпаки – нинішня СБУ очистилася від старого спадку, залишивши його лише для вивчення та аналізу», – резюмував Андрій Когут.