Про нові санкції за ухилення від призову, пред’явлення військово-облікового документа, вручення повісток у селах, електронний реєстр військовозобов’язаних і бронювання на підприємствах в ексклюзивному інтерв’ю РБК-Україна розповів адвокат і радник Gracers Law Firm Сергій Савинський. Про це пише РБК Україна
– У разі ухилення від мобілізації можуть накладати тимчасові обмеження на право керування транспортним засобом, арешт на кошти та інші цінності фізособи. В якому випадку це може статися та чи правомірно це?
–Там ще є третій момент про заборону виїзду за кордон. Якщо особа отримала повістку, не з’явилася за нею, після цього надсилається вимога, а вона її не виконує, то до неї можуть застосувати відповідні санкції.
Таку ухвалу виносить суд. Державний виконавець виносить постанову, яка може містити накладання арешту на кошти тощо.
Згадано, до речі, також про електронні гаманці. Наскільки вдасться це реалізувати, сказати складно, адже це друге пришестя цього законопроєкту, а, можливо, буде ще й третє.
– Розкажіть про вилучення транспортного засобу на користь ЗСУ.
– Ця норма не є новою. Враховуючи те, що в нас введено воєнний стан, у цей час в особи можуть вилучити автомобіль на потреби ЗСУ з подальшим чи попереднім відшкодуванням вартості вилучення транспортного засобу.
Для цього складають відповідний акт. По завершенню воєнного часу транспортний засіб повертають, виплачують кошти. Такі дії вже здійснювали безпосередньо ТЦК, і з цього приводу навіть ряд кримінальних проваджень відкрито.
– У разі воєнного стану чоловіки віком від 18 до 60 років зобов’язані пред’являти військово-обліковий документ при перетині кордону. Що це, кому показувати та в яких випадках?
– На сьогодні це військовий квиток чи посвідчення військовозобов’язаного. Воно може бути постійним, інколи бувають тимчасові з певних підстав. Фактично цю норму просто прописали, бо така вимога існувала вже певний час.
Якщо хтось із чоловіків перетинав кордон і він не є військовим і не є в складі якоїсь дипломатичної місії, у 90% випадках запитують військово-обліковий документ.
У мене був кричущий випадок. 30-річний син мого клієнта – особа з інвалідністю з дитинства, психічні розлади, визнаний недієздатним, виключений з військового обліку. Вони приїхали на прикордонний пункт пропуску, але прикордонники сказали, що немає військово-облікового документа, ідіть на ВЛК.
Норма тільки запроваджується на рівні законопроєкту, але де-факто це вже існувало. Тепер правила будуть однаковими для всіх, сподіваємося. Але наразі обов’язку носити військово-обліковий документ немає.
Військово-обліковий документ – це військовий квиток чи посвідчення військовозобов’язаного. Документом підтвердження особи є паспорт (фото: Getty Images)
– Сільські, селищні та місцеві ради повинні організовувати призов і вести військовий облік місцевих жителів. Що це означає?
– Це дуже цікава гра слів. До цього в законодавстві було відображено, що селищні та інші ради сприяють проведенню, то зараз вони забезпечують. Очевидно, що тепер вони здійснюють більший вплив.
У законі не прописано, що сільський голова виписав повістку й пішов комусь вручив. Яким чином це повинно відбуватися: надсилають по ОТГ списки, у раді кажуть, хто та де проживає. Працівник ради з представником ТЦК і поліцейським їздять по селах, знаходять цих людей і вручають їм повістки.
Фактично це й так відбувається. Працівники сільських, селищних і міських рад будуть забезпечувати облік, щоб чітко визначити, хто з військовозобов’язаних проживає за фактичною адресою. Можливо, це трохи змінить свою форму виконання.
– У повістці як документі повинні бути зазначені персональні дані конкретної особи. Але часто ми бачимо, що їх заповнюють прямо на вулицях. У законопроєкті прописані критерії, які повинні бути вказаними. Таким чином вручення повісток на вулицях, у спортзалах тощо є незаконним?
– Законопроєкт частково дає відповідь на болюче питання: де можуть вручати повістки? Повістка може бути надіслана в електронний кабінет – це часткова відповідь.
Законопроєкт не дає повної відповіді, де можна вручати повістки. Якщо відповіді немає, значить їх можна вручати скрізь. Якби там про це зазначили, то люди обходили б ці місця десятою дорогою.
Стосовно заповненості повісток, то за це може відповідати кабінет військовозобов’язаного. У ній також повинен бути підпис, для цього передбачено електронний. Тепер буде питання по сертифікації цих ключів. На мою думку, це явище досить прогресивне.
Чи буде продовжуватися момент заповнення повісток “на коліні”? Частково так. З іншого боку недаремно був шквал критики щодо персональних даних, адже синхронізуються інші реєстри. Працівники ТЦК отримують більше інформації, хто де може перебувати, й одразу можуть заповнювати повістки.
Але заборони про те, щоб заповнювати повістку “на колінці”, – немає. Тому це не може не продовжитися, хоча це й суперечить низці нормативних актів.
– Як діяти громадянину, щоб пересвідчитися в законності вручення повістки?
– Насамперед коли вас зупиняють на вулиці й кажуть: “Ваші документи”, адекватна реакція людини сказати: “Вибачте, ви хто? Покажіть ваші документи”.
Проте за загальним правилом представники ТЦК чи поліції самі представляються, показують посвідчення чи поліцейський жетон.
Далі особа може поцікавитися, у зв’язку з чим її зупинили. Але здебільшого людину зупиняють і все це оголошують. Можуть запитати військово-обліковий документ. Якщо немає, можуть запропонувати проїхати для уточнення даних.
Коли запровадять зміни й військово-обліковий документ буде з вами, таких запитань не повинно вже виникати.
Кожному громадянину також гарантоване право на правову допомогу. Особа може сказати, що хоче, щоб приїхав її адвокат, роз’яснив права/обов’язки.
– Електронний реєстр. Він зазначений як обов’язок громадян щодо мобілізаційної підготовки. Яким чином це може відбуватися?
– З приводу реєстру буде дуже багато питань. Якщо взяти новий законопроєкт, то там норми також ще не синхронізовані. Але наразі можна зробити висновок, що з моменту набрання чинності закону, у військовозобов’язаних буде 60 днів, щоб зареєструватися в електронному кабінеті.
З приводу того, чи буде це “Оберіг” сказати важко. Враховуючи, як наша держава цифровізувалася, ідентифікація може відбуватися таким чином: КЕП (кваліфіковані електронні підписи – ред.), Дія.Підпис, можна піти в ЦНАП, де вам створять кабінет.
Щонайменше за допомогою цих трьох моментів реєстрація може бути втілена в життя. Якщо у військовозобов’язаних сталися якісь зміни, необхідно це відображати.
Проте можна передбачити маніпуляції, і не можна вигадати запобіжники, адже немає супердосконалих систем. А чинників, які передбачають людський фактор, тим паче не уникнути.
Є питання, хто буде розпорядником цих даних, чи не будуть вони передані третім особам. Тому що коли відбувалася націоналізація ПриватБанку, велику кількість клієнтських баз просто злили. Тож до реєстру буде велика кількість питань, але це досить цікавий досвід.
Згадайте, як у перші дні повномасштабної війни ходили чутки про те, що у військкоматах на тих територіях, де наступали росіяни, масово палили документи військовозобов’язаних, щоб окупанти не отримали доступ.
Коли з’явиться реєстр, уся інформація буде в одному місці, тому будемо дивитися, як це буде відбуватися.
– Бронювання на підприємствах. Кого можуть бронювати та чи можуть ТЦК надсилати листи з проханням надати списки співробітників для перевірки даних?
– У законопроєкті чітко визначено, кого можуть забронювати та хто може отримати відстрочку. На підприємствах, які забезпечують роботу критичної інфраструктури, забронювати можуть до 50% співробітників.
Якщо говорити про приватний сектор, тут дуже багато пропозицій. Одна з них пропонує давати бронювання тим, хто генерує 50 000 гривень власного доходу та сплачує податок. Але, на мою думку, такий відбір не можна запроваджувати.
Війна перетворилася зараз на війну для бідних і для тих, хто в селі. Там неможливо отримувати офіційну зарплату 50 000 гривень, здебільшого мінімалка.
Відповідь на запитання про бронювання дасть наш Кабмін, який напрацює ефективний механізм. Це складне питання, навіть трохи етичне, тому відповідальність повинні нести компетентні люди.
– На військовий облік можуть поставити особу, яка прибула після відбування покарання за нетяжкий злочин або тяжкий (особливо тяжкий). Тобто людина, яка вийшла на свободу, може долучитися до лав ЗСУ? Які перевірки вона повинна пройти?
– Є різні категорії злочинів. Я думаю, що саме в такій формі норму не приймуть, тому що ніхто не буде тримати ґвалтівників в армії. Місця перебування віддають свій шлейф, хоча не можна нікого ототожнювати.
Думаю, що з тяжкими та особливо тяжкими злочинами, особа може піти винятково за бажанням. І після різних перевірок на стресостійкість тощо.
Загалом таке може бути. Обов’язок захищати країну покладається на всіх незалежно від того, чи перебувала особа в місцях позбавлення волі. І будемо відвертими: усі розуміють, що мобілізаційний потенціал закінчується, тому це адекватний виклик на те, що відбувається.