Новини суспільства

У Держархіві України виявили 100-річний документ про необхідність введення закону про державну мову

У документі часів Української держави гетьмана Павла Скоропадського вказано, що Генеральний суд на загальних зборах звернув увагу на бажаність видання нового закону про обов'язковість використання української мови у відносинах між українськими державними інститутами.

У Держархіві виявили 100-річний документ часів Української держави гетьмана Павла Скоропадського про необхідність введення закону про українську мову. Документ опубліковано на сайті Центрального держархіву вищих органів влади, на нього 9 лютого звернув увагу музей Шереметьєвих у Facebook.

Документ датовано 22 серпня 1918 року, у ньому старший прокуратор Генерального суду звертається до міністра юстиції.

Прокуратор пояснює, що 1906 року було ухвалено закон, який зобов’язував держінститути і приватних осіб спілкуватися з державними структурами виключно російською мовою. Після скасування цього закону в Українській державі громадяни та інститути здобули право спілкуватися як органи держвлади будь-якими мовами.

Однак на практиці брак закону про державну мову призвів до того, що частина держінститутів і приватних осіб і далі використовувала російську у відносинах з Українською державою, писав чиновник.

“Не торкаючись права приватних осіб на використання російської мови у зносинах їх із державними інституціями, Генеральний суд у загальних зборах 20 серпня цього року з приводу майже щодня надходячих паперів на російській мові від різних судових установ звернув увагу на бажаність видання нового закону про обов’язковість вживання української мови у зносинах між українськими державними інституціями”, – ідеться в документі.

16 липня 2019 року в Україні набув чинності закон про забезпечення функціонування української мови як державної. Деякі норми закону набули чинності в січні 2021 року.

У законі зазначено, що українська – єдина державна мова в Україні. Цей статус передбачає обов’язковість використання української мови по всій країні в органах державної влади й місцевого самоврядування, а також у публічних сферах суспільного життя. Дія закону не поширюється на сферу приватного спілкування і релігійних обрядів.

Ольга Степанова