Україна переходить на літній час вже дуже скоро – наприкінці березня. Для цього доведеться перевести стрілки годинника на годину вперед.
В Україні зимовий та літній час запровадили ще у 1981 році (за часів СРСР) для економії електроенергії. Нині переведення годинника двічі на рік здійснюється згідно з постановою Кабінету міністрів №509 від 13 травня 1996 року “Про порядок обчислення часу на території України”.
“Запровадити на території України такий порядок обчислення часу: час другого часового поясу (київський час) з переведенням щорічно годинникової стрілки в останню неділю березня о 3 годині на 1 годину вперед і в останню неділю жовтня о 4 годині на 1 годину назад“, – йдеться в документі.
Метою переведення годинників восени є можливість для громадян раніше починати свій день, довше працювати засвітло й менше використовували штучне освітлення.
Перехід на літній час навесні також пов’язаний зі світловим днем і дозволяє заощаджувати електроенергію.
Водночас противники переводу стрілок наголошують, що такі щорічні зміни призводять до порушення біоритмів людей.
Питання відмови від переходу на літній час (і, відповідно, назад) неодноразово порушувалося Верховною Радою та громадськими діячами, проте наразі залишається відкритим, оскільки депутати не можуть визначитися, який час залишати – зимовий чи літній.
Суть проблеми полягає в тому, що в Україні – досить велика відстань між східними та західними областями. Це, фактично, унеможливлює життя в одному часовому поясі всією країною впродовж цілого року.
Наприклад, за постійного зимового часу в східних областях сонце сходитиме практично посеред ночі, а темнішати буде занадто рано. Якщо ж назавжди залишити літній час, на заході країни схід сонця буде занадто пізно і ходити на роботу чи на навчання доведеться у темряві.
На думку низки фахівців, не переводити стрілки годинника реально, але, щоб грамотно розв’язати цю проблему, потрібно розділити територію на два часові пояси.
Допоки радикальних змін в Україні ухвалено не було, громадяни живуть за “старими” традиціями.
Для того, щоб усім разом перейти цього року на літній час, у неділю, 31 березня (о 3 годині ночі) потрібно буде перевести стрілки годинників на 1 годину вперед (пізня ніч і вихідний день були обрані для того, щоб не створювати незручності посеред робочого тижня).
Варто зазначити, що більшість електронних пристроїв перейдуть на літній час самостійно, тоді як механічні (або не під’єднані до інтернету) – потрібно буде переводити вручну.
Годинники переводять у багатьох країнах (ілюстративне фото: pixabay.com)
Переведення годинників на зимовий та літній час виникло з метою економії енергії та кращого використання денного світла.
Вважається, що переводити годинники вперше запропонував у 1784 році Бенджамін Франклін. Він мав на меті, зокрема, економію свічок у холодну пору року і присвятив цій темі окрему публікацію.
Вдруге цю проблему порушив британський архітектор Вільям Віллет у своїй брошурі “Марна витрата денного світла” в 1907 році.
Тоді король Великої Британії та Ірландії Едвард VII не став чекати рішення парламенту й оголосив, що в його королівському маєтку Сандрінґем всі переходять на літній час. Згодом він запровадив такі самі зміни у маєтках Віндзор і Балморал. Отже, вперше годинникову стрілку перевели у Великій Британії в 1908 році.
Водночас справжніми піонерами запровадження літнього часу дослідники називають Німеччину та Австро-Угорщину (це торкнулося і Закарпаття, і Галичини, і Буковини, і Волині).
Під час Першої світової війни – 30 квітня 1916 року – там пересунули стрілки годинників на годину вперед, а вже 1 жовтня 1916 року – на годину назад.
19 березня 1918 року Конгрес США запровадив поділ на часові пояси й застосування на період війни літнього часу (з метою заощадження палива, яке використовували для генерації електричного струму). У 1966 році Конгрес ухвалив “Закон про єдиний час” (Uniform Time Act), яким запровадив літній час у мирний період.