Новини суспільства

Українські фермери опинилися перед страшним вибором: ризиком втрати життя або засобів до існування

Українські фермери опинилися перед загрозами втрати життя через заміновані поля або голодування через відсутність врожаю.

До ферми Володимира Зайця на півдні України веде смуга. Він обережний, їздить лише по ній, тому що відхилення може коштувати йому життя, інформує The Independent.

Там, де колись цвіли соняшники, ростуть бур’яни. Землю Заєць не обробляв з осені 2021 року. Тепер це мінне поле, залишене відступаючими російськими військами. Заєць ухилився від офіційних попереджень і сам розмінував цю ділянку землі, маючи намір не втратити річний урожай. Він вважає, що зміг врятувати 15% зі своїх 1600 гектарів сільськогосподарських угідь. Інший фермер Віктор Костюк усе ще бачить міни, але він готовий завести трактор. «Ми повинні це зробити, – каже він, – чого боятися?».

Війна змушує багатьох фермерів скорочувати посіви. Голова офісу ФАО в Україні П’єр Вотьє повідомив, що “різке скорочення” посівів зернових потенційно загрожує глобальній продовольчій безпеці. Українська сільськогосподарська галузь, яку називали «житницею світу» і чиї поставки пшениці, ячменю та соняшникової олії мають вирішальне значення для голодуючих Африки, Близького Сходу та частини Азії, починає відчувати значні проблеми. У ФАО повідомляють, що 90% сільськогосподарських підприємств втратили дохід, а 12% повідомили про забруднення мінами земель. Площа, засіяна зерновими, скоротилася з 16 млн га до 11,6 млн га. Очікується, що цього року обсяг площі скоротиться до 10,2 млн га.

У південній Херсонській області фермери мають зробити вибір: ризикнути і посадити врожай або втратити засоби до існування. Регіон є одним з найбільш родючих районів в Україні. Служби розмінування перевантажені, а інфраструктура та цивільні будинки мають пріоритет над фермами.

У той же час, сільгоспвиробники не можуть чекати: квітень і травень є ключовими місяцями посіву. «У нас у районі майже 40 великих фермерів, і майже всі не мають доступу до своїх земель, крім двох», – сказала голова Високопільської адміністрації Ганна Шостак-Кучмяк. «Наші герої, — розповіла Шостак-Кучмяк, – знаходили міни та возили їх нашим саперам».

Усі розуміють ризики, сказав фермер Валерій Шкуропат, який колись на 2500 гектарах землі вирощував горох, ячмінь, просо та соняшник. Минулого місяця один із його робітників загинув, а інший був поранений під час збирання металевих залишків снарядів. «Якщо ми будемо сіяти, якщо ми будемо вирощувати врожай, то люди будуть мати роботу, зарплату, вони матимуть можливість прогодувати свої сім’ї», – сказав Шкуропат. «Але якщо ми нічого не зробимо, у нас нічого не буде», – розповів фермер.

Гелена Деревянко