Новини суспільства

Ухилянтам приготуватися: стало відомо, як їх каратимуть і хто не зможе “відкосити” від призову

У ВР запевняють, що мобілізаційний законопроєкт можуть проголосувати вже у кінці березня. Гучні дискусії щодо норм скандального документа набирають обертів. Найбільший резонанс викликали правки щодо обмеження конституційних прав і свобод. Ухилянтам приготуватися!

Карати, не можна помилувати чи карати не можна, помилувати? Де нардепи поставили кому та що чекає на ухилянтів.

Фінішна пряма

Парламентський комітет з питань нацбезпеки продовжує розгляд правок до мобілізаційного законопроєкту: планують завершити роботу впродовж 1–2 тижнів. Відтак, на друге читання законопроєкт може потрапити вже до кінця березня і не виключено, що документ таки ухвалять, заявив голова ВРУ Руслан Стефанчук. Про ймовірні дати голосування законопроєкту про мобілізацію у другому читанні раніше говорив і член комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони та розвідки, народний депутат Федір Веніславський в інтерв’ю РБК-Україна.

Ухилянтам приготуватися?

Нагадаю, що до законопроєкту подали понад чотири тисячі правок. Це своєрідний рекорд, тож роботи у нардепів багато. Однак, вже є перші консенсуси щодо резонансних норм документа. Наразі у законопроєкті про мобілізацію допускають лише одне обмеження для ухилянтів. Хоча раніше обговорювали 3 варіанти обмежень: заборона на виїзд за кордон, тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами та блокування рахунків у банках. Про це на брифінгу 6 березня повідомив Федір Веніславський.

“Депутати дійшли консенсусу на цей час, і ми допускаємо лише одне обмеження – право керування транспортними засобами для людини, яка не виконала вимогу ТЦК і не з’явилася для оформлення документів для уточнення даних і не з’явилася за повісткою, яку отримала”

Рахунки не блокуватимуть

А от пункт щодо арешту рахунків ухилянтів, який викликав найбільше дискусій як у суспільстві, так і серед нардепів, за словами Єгора Чєрнєва, заступника голови комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони та розвідки, скоріш за все, не потрапить до фінальної версії законопроєкту про мобілізацію.

Мобілізація за кордоном

А що робити з чоловіками, які перебувають за кордоном, невже вони автоматично стають ухилянтами? І таких чоловіків понад 800 тисяч, за даними ЗМІ. До повномасштабного вторгнення в нашій державі проживало трохи менш ніж 10,5 мільйона чоловіків віком від 18 до 59 років – без урахування тимчасово окупованих Криму та Донбасу. Проте після початку повномасштабного вторгнення тимчасовий притулок у країнах Європи отримали 812 тисяч українських чоловіків віком від 18 до 64 років. Невже Консульські послуги для них будуть заблоковані, а у посольствах будуть складати списки на депортацію? Бо саме така масова істерія вирувала у суспільстві. Нардепи заспокоїли, що такі механізми повернення українських чоловіків на Батьківщину є недієвими. 

500 тисяч мобілізованих – це реально?

Однак, всі військовозобов’язані українські чоловіки, які наразі перебувають за кордоном, таки мають зв’язатися  з ТЦК для уточнення даних. Це потрібно буде зробити телефоном або через електронний кабінет. Примітно, що нести службу в Україні  готові близько двох з половиною  мільйона громадян. Загалом у нашій країні близько п’яти мільйонів – це мобілізаційний ресурс. Про це в рамках телемарафону “Єдині новини” повідомив голова ради резервістів Сухопутних військ Іван Тимочко.

“Якщо розраховувати, що мобілізаційний ресурс у нас у країні – близько п’яти мільйонів, і мільйон уже пішов служити, то ми можемо говорити, що з тих, хто залишився, це насправді готових так чи інакше нести військову службу – понад 2,5 мільйона, нехай навіть два мільйони. Це, між іншим, відповідь тим, хто дуже лементував і репетував, що 500 тисяч (йдеться про необхідну кількість громадян для мобілізації) – це катастрофа”.

Не готові мобілізуватися

Однак, майже половина чоловіків не готова мобілізуватися. Їх лякають, зокрема, смерть і погані командири. Натомість 35% чоловіків готові долучитися до Збройних сил України, йдеться в результатах соціологічного опитування дослідницької агенції Info Sapiens, проведеного на замовлення агенції журналістики даних Texty.org.ua. Як вам такі результати – напишіть нам у коментарях.

Поліцейських “забронюють”!

Тепер з цих 500 тисяч потенційних мобілізованих ще віднімемо поліцейських, бо їх теж “відмазали” від мобілізації. Правоохоронці матимуть статус “законних ухилянтів”. Федір Веніславський повідомив, що всі поліцейські мають перейти зі спеціального на загальний військовий облік, але одночасно всі поліцейські 100% підлягають бронюванню. І найголовніше – правоохоронці будуть допомагати ТЦК.

А от іншим представникам силових структур та держслужбовцям може пощастити трохи менше. Як-то кажуть – є певні нюанси.

У студенти, а не в армію

Своєю чергою, Веніславський зазначив, що законопроєкт допоможе уникнути зловживань особами, які спеціально вирішили здобувати вищу освіту, щоб “відкосити” від мобілізації.

“Нинішній закон не лімітує кількість вищих освіт. Тобто людина може здобувати другу, третю, п’яту вищу освіту. І це буде підставою для отримання відстрочки від призову. Ми це точно приберемо і буде вже послідовна вища освіта, тобто передвища, вища, магістерська та аспірантура”

Засуджених зможуть мобілізувати

Не зможе ухилитися від мобілізації і умовно засуджений. Наразі нардепами погоджено, що така людина може бути мобілізована та  взята на військовий облік. Однак, є й винятки.

Консенсус є, строків – немає

Також Федір Веніславський підкреслив, що після 24 лютого 2022 року кількість людей з інвалідністю II та III групи дуже зросла. Саме це спонукало нардепів погодити повторне проходження для цих людей ВЛК.

А от щодо термінів, у які потрібно буде пройти повторно ВЛК, поки що згоди немає. Не можуть дійти згоди нардепи і щодо строків, деталей і механізмів демобілізації, повідомила депутатка від “Європейської солідарності” Ірина Фріз.  

Держава шукає стимули

Поки цей законопроєкт не набув чинності, та навіть після того, як це станеться – держава має шукати способи, як стимулювати населення до захисту України, заявив радник керівника Офісу президента України Михайло Подоляк у коментарі The Telegraph.

Елена Каденко