На Харківщині українські військові мають можливість відновити сили у реабілітаційному центрі.
На Харківщині, сидячи на зручних кріслах у слабко освітленій кімнаті, де пахне лавандою та соснами, українські військові глибоко дихають, заплющуючи очі та слухаючи музику для медитації. Про це інформують Економічні Новини із посиланням на Associated Press.
Але це не курорт. Українські військові відпочивають у цьому реабілітаційному центрі, щоб відновити своє тіло та розум перед поверненням на передову. Невпинна 10-місячна війна спонукала місцевого командира перетворити санаторій радянських часів на реабілітаційний центр для військовослужбовців. «Ця реабілітація допомагає бійцям, принаймні на тиждень, зібратися з собою», – зазначив підполковник ЗСУ Олександр Васильковський.
Васильковський згадує, як солдати мовчки страждали після повернення додому з війни в 2014 році. Рівень самогубств серед ветеранів у наступні роки різко зріс. Олександр Васильковський сподівається, що подібний центр зможе підвищити обізнаність про необхідність догляду за психічним здоров’ям і запобігти самогубствам у майбутньому.
Тут солдатам пропонуються різноманітні процедури: водна терапія в гарячому басейні для зцілення м’язових болів; терапія червоним світлом для покращення серця та кровообігу; соляна кімната для кращого дихання; електросонотерапія — низькочастотна електротерапія радянських часів, яка, як кажуть, розслабляє нервову систему та викликає сон.
Психологи також доступні не лише для солдатів, а й для їхніх сімей, які переживають травми війни. Також військовослужбовці проходять медичний огляд. «Це найважливіше, тому що людина розвиває кілька хвороб через стрес…», – пояснив Васильковський.
Окрім психологічних шрамів війни, солдати приходять сюди також лікувати менінгіт, контузію, ампутацію, запалення легенів і нервів, розлади сну, шкірні та серцево-судинні захворювання тощо. «Якщо хтось отримав травму і не може ходити, моє відділення поставить його на ноги», — сказав фізіотерапевт Артем.
З моменту відкриття центру в червні тут пройшли лікування понад 2000 військових. Центр отримує підтримку від міжнародних партнерів з Латвії, Литви, Румунії, Польщі, США та Іспанії. Вартість одного дня реабілітації для одного бійця, за словами Васильковського, становить близько 20 євро.
Віктор, чиє прізвище не розголошується з міркувань безпеки, до армії працював шахтарем. Брав участь у військовій операції по звільненню Харківської області від російських окупаційних військ. Місяцями він спав у брудних, холодних окопах. «Ми працювали в шкідливих для здоров’я умовах. Погано, сиро, мокро», — пояснив Віктор. «У нас болить спина, ноги, ми носили важке обладнання», — додав він. Через чотири дні перебування в реабілітаційному центрі він відчув прилив сил. «Я вже налаштований йти далі, продовжувати свою справу, знищувати ворога і з кожним днем наближати нас до перемоги», – сказав Віктор.
Але, мабуть, найпривабливішим аспектом цього реабілітаційного центру є не терапія, а можливість взяти з собою сім’ю на пару днів. Максим, який, як і Віктор, не може назвати своє прізвище з міркувань безпеки, не бачив дружину та сина п’ять місяців. За його словами, одна з найважчих частин цієї війни – це коли «ви не можете… поговорити зі своїми близькими». Він відчув полегшення, що вони могли приєднатися до нього на кілька днів у реабілітаційному центрі та разом відпочити.
«Я бачу, що чоловіки через тиждень повертаються в частину, відпочили і набралися сил. І ті думки, які були раніше, йдуть геть», – розповів Максим. Деякі з цих нестерпних думок — це спогади про друзів, які загинули на полі бою. На запитання, скільки товаришів він втратив, Максим опустив очі й прямо відповів: «Забагато».