Прийняття законопроекту № 8371 може швидко вирішити одну нагальну проблему і створити великі проблеми в найближчому майбутньому, головна з яких - загроза успіху переговорів про вступ України в ЄС.
Про це пише у своїй статті «Закон суперечності» для ІА Українські новини Андрій Золотарьов.
«Основну мету законопроекту № 8371 ніхто особливо не приховує – заборона Української православної церкви, яка ще донедавна мала приставку «Московського патріархату». Пояснення: вплив на неї Російської православної церкви, наявність колаборантів серед служителів і серед прибічників цієї церкви», – йдеться в статті. Разом із тим автор наголошує, що автори законопроекту стверджують, що проблема лежить в національній безпеці, в той час як його противники вважають навпаки – в релігійній і правах людини.
Ця різниця трактування, на думку автора, є «наріжним каменем» в трактуванні сфери впливу цього законопроекту і наші західні партнери поки що бачать ознаки впливу на права людини.
«А права людини, включно із віросповіданням та правом поширювати свою віру – це «священна корова» для всіх демократичних суспільств», – стверджує Золотарьов і наводить міжнародні акти яким суперечить законопроект: Загальна декларація прав людини, яка, доречи, після Ратифікації є невід’ємною частиною правового поля України; Міжнародний пакт про громадянські та політичні права; Європейська конвенція з прав людини; Декларація ООН про ліквідацію всіх форм нетерпимості та дискримінації на основі релігії чи переконань.
Якщо законопроект стане Законом, а українська влада не знайде порозуміння по ньому із західними партнерами, Україна може зіткнутися з великою кількістю проблем: фінансування і поставки зброї від США та країн ЄС, санкцій з боку США (про це озвучували вже деякі республіканці).
Але однією з головних загроз Золотарьов бачить для успіху переговорів про вступ України в ЄС, які щойно розпочались. «Європолітики не зможуть пояснити суспільству як приймати до союзу країну де порушуються права людини», – пояснює він і додатково пророкує перспективу серйозних фінансових втрат через виплати по рішенням Європейського суду по правам людини.
«При цьому, перші рішення можуть з’явитися досить швидко, а наступні будуть виходити як з-під друкарського станка. Оскільки скарги будуть на сам Закон, то всі оскаржувачі можуть не ходити по українських судах, а одразу йти до ЕСПЧ. А далі, оскільки це Закон, спрацює ефект прецеденту і розгляд кожної скарги буде максимально коротким», – вважає Золотарьов.
«Враховуючи описані ризики, – констатує експерт, – не дивно, що законопроект поки не знаходить підтримки серед депутатів, а ідея залучити Венеційську комісію для аналізу законопроекту, стає більш привабливим варіантом для зважених політиків».