Саме від цього дня світовий день стає довшим. Що таке весняне рівнодення з наукової точки зору і які традиції існували у наших пращурів?
В давнину день весняного рівнодення асоціювався з приходом справжньої весни. Тому наші пращури зустрічали це свято з особливою теплотою. Вважалося, що саме цього дня природа прокидається від зимового сну, темрява поступово відступає, а дні стають довшими.
2024 року день весняного рівнодення прийде 20 березня о 23:24 годині за київським часом. В цей момент Сонце перетне екватор і перейде з південної півкулі у північну. Таким чином, день буде дорівнювати ночі.
Це астрономічний момент, коли тривалість дня і тривалість ночі стають рівними. Щороку відбувається два рівнодення — весняне (між 19 і 21 березня) — коли у північній півкулі ми вступаємо в літній час, та осіннє (між 21 та 24 вересня) — коли ми переходимо в осінньо-зимовий період.
З практичної точки зору весняне рівнодення співпадає з першим днем весни в григоріанському календарі. Весняне рівнодення досить рідко випадає на 21 березня. Останній раз це відбулося аж 2007 року і знову станеться 2102 року.
Зазначимо, що за кілька днів після весняного рівнодення українці також перейдуть на літній час.
Наші пращури помітили, що цього дня погода стає більш погожою. Свято було дуже важливим для українців, а тому святкували його з особливим розмахом. Вранці господині випікали печиво, яке мало форму жайворонків, прикрашали його цукровим сиропом.
Перші ласощі за часів язичництва віддавали Ведмежому богу. Це робилося, щоб задобрити божество. Вірили, що тоді хижаки не нападатимуть на чоловіків під час полювання.
Після обіду всі йшли на ярмарок. Там співали, танцювали, розважалися в іграх. Найпопулярнішими були перетягування канату, стрибки через містечка або багаття. Існувало повір’я, що переможців сама природа буде захищати від темних сил.
Надвечір на площі міста або села палили багаття. Вважалося, що високе та яскраве полум’я є запорукою ситого і щасливого року. Завершували день весняного рівнодення наші предки тим, що котили з гори у річку палаючі колеса, що були символом Сонця.
В Індії день весняного рівнодення зазвичай збігається з фестивалем фарб. На міських площах збираються представники всіх каст, співають і танцюють, а потім обсипають один одного кольоровими порошками, які виготовляються із спеціальних спецій.
Японці у день весняного рівнодення шанують покійників. На чільне місце у оселі ставлять фотографію тих рідних, які вже померли, а потім влаштовують поминальні обіди.
У Казахстані, Таджикистані, Азербайджані, Узбекистані, Афганістані та деяких інших країнах весняне рівнодення — державне свято. Це — Новий рік. За традицією люди просять одне у одного вибачення, віддають борги і весело святкують.
В Мексиці прийнято їхати до колишньої столиці цивілізації Майя (Чичен-Іцу), адже там влаштовують театральні вистави, радіють весняному сонцю і теплу.
День весняного рівнодення наші пращури вважали магічним, а тому після заходу Сонця молоді дівчата починали ворожити на кохання і долю.
Існувала традиція випікати пряники, додаючи до сирого тіста різні предмети (перстень — весілля, намистинка — вагітність, сережки — зустріч з судженим тощо). З яким предметом дівчина витягувала готовий пряник, те й чекало на неї у майбутньому.
Також було популярним ворожіння зі свічкою. Дівчина сідала у крісло, розслаблялася і запалювала свічку. Дивлячись на полум’я, намагалася уявити життя, про яке вона мріє. Вважалося, що саме цього дня доля точно вас почує.
А щоб дізнатися ім’я майбутнього чоловіка, дівчата писали різні імена на клаптиках паперу, клали їх під подушку. Вранці, не промовивши жодного слова, витягували один аркуш. Яке ім’я витягнули — так буде звати судженого.
Наші предки помітили, якщо 20 березня мороз, то вся весна буде холодною. А якщо тепло, то найближчі 40 днів буде така ж погода.
Якщо побачити зграю птахів, які летять високо у небі, то урожай зернових буде багатим.
Дуже важливо було пробачити всі образи, відігнати негатив з думок, тоді природа буде доброю протягом всього року.