В Україні залишилися лічені дні для оновлення даних військовозобов’язаних громадян. Кінцевою датою цієї процедури є 16 липня, бо вже після цього дня громадяни, які не оновили дані, почнуть отримувати повістки поштою. Повістка вважатиметься врученою належним чином у будь-якому разі. Слідом за повістками українцям почнуть виписувати штрафи, якщо вони й надалі порушуватимуть правила військового обліку. Їх розмір для фізосіб сягає від 17 тис. грн, а для юросіб – 59,5 тисяч грн.
Як повідомила “Судово-юридична газета”, саме відправлення повістки поштою й вважатиметься тим підтверджувальним документом, за ігнорування якого ТЦК можуть виносити постанову про накладання штрафних санкцій. Іншими словами, постанова ТЦК фактично прирівнюється до відкриття виконавчого провадження. Процес стягнення майна та коштів ухилянтів відбуватиметься за процедурою, яка давно діє для боржників, от тільки стягувати кошти будуть значно швидше.
У цьому відношенні виникають питання щодо того, як саме ТЦК перевірятимуть, чи є дані військовозобов’язаних громадян в інших реєстрах, адже винести постанову про штраф військкоми можуть лише при їх повній відсутності. Принаймні про таку процедуру раніше повідомляла заступниця міністра з питань цифровізації Катерина Черногоренко. Посадовиця підкреслювала, що штрафи можуть виносити лише після повної перевірки, а не навмання.
Процедура стягнення та арешту коштів ухилянтів буде аналогічною до тої, яка діє для боржників. Виконавча служба спершу відкриє відповідне виконавче провадження із датою та номером провадження, у якому попросить надати декларацію про доходи. Його можна буде знайти у Єдиному реєстрі виконавчих проваджень Міністерства юстиції України, а також у “Дії”. Якщо кошти не будуть сплачені у відведений час добровільно – ухилянт потрапить до Єдиного реєстру боржників. Подальше ігнорування спровокує накладення арешту на його рахунки. Виконавець почне шукати рахунки у банках і, якщо знайде, накладе арешт до повного виконання виконавчого провадження.
У випадку, якщо на рахунках у банках коштів не має – виконавча служба виносить окрему постанову на примусове стягнення на майно ухилянта. Це можуть бути автомобілі, цінні речі, майнові права, земельні ділянки та навіть квартири у випадку, якщо помешкання не є єдиним майном ухилянта. Йдеться і про майно, яке перебуває у спільній чи сумісній власності чоловіка та дружини, чи, приміром, батьків.
Якщо сума, що підлягає стягненню у виконавчому провадженні, не перевищує 20 мінімальних заробітних плат, єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій воно розташоване, не підлягають зверненню стягнення.
Арештоване майно продаватимуть на електронних аукціонах за чітко визначеною ціною. Про проведення аукціону ухилянта має бути сповіщено.
Виконавці також можуть стягувати кошти зі заробітної плати, стипендії, пенсії, утім сума стягнення не може бути у повному їх розмірі, а лише частково.
Українські роботодавці відтепер мають ряд зобов’язань щодо мобілізації своїх працівників. Вони не лише інформуватимуть працівників про призов, але й вручатимуть повістки. Щобільше, відтепер підприємства зобов’язані доносити у ТЦК на працівників, які не захотіли отримати повістку чи, приміром, звільнилися.
Саме роботодавець має забезпечити доїзд працівника до місця районних чи міських військових зборів. За ігнорування вимог закону про мобілізацію працедавцям світять шалені штрафи.
Нагадаємо, раніше Інформатор писав, що ТЦК знатимуть про українців все: вони навіть матимуть доступ до банківських рахунків українців. Також ми розбиралися, чи будуть захищені особисті дані українців через цифровізацію мобілізації.