Український цикл різдвяно-новорічних свят передбачає три особливі Святі вечері, кожна з яких має свою унікальну назву, обряди та глибоке символічне значення. Розуміння того, коли саме готувати святковий стіл у 2025 – 2026 роках, допоможе кожній родині вчасно підготуватися до важливих урочистостей.
З переходом України на новоюліанський календар дати зимових свят змістилися, повідомляє 24 Канал.
Першим у різдвяно-новорічному циклі свят є Різдвяний Святвечір. У народі його щороку відзначають 24 грудня і традиційно називають “Багатою кутею”. Це найурочистіша вечеря року, що передує Різдву Христовому.
Головною особливістю святкового столу у цей день є наявність дванадцяти пісних страв, що символізують кількість учнів Спасителя, зазначається в Православному церковному календарі. Центральне місце посідає кутя – обрядова каша з пшениці, яку подають з маком, медом та горіхами. Що цікаво, вечеря розпочинається лише з появою першої зірки на небі, яка колись сповістила світ про народження Ісуса Христа.
Рівно за тиждень, 31 грудня, українці збираються на другу обрядову вечерю, відому як Щедрий вечір. За новим стилем, це свято збігається з Днем святої Меланії. На відміну від різдвяної трапези, цей стіл уже не обов’язково є пісним. Саме тому господині зазвичай готують м’ясні страви, холодці та пироги, а саму кутю називають “Щедрою”, адже до неї дозволяється додавати вершкове масло. У цей день заведено щедрувати та “водити Козу”, бажаючи сусідам і близьким достатку в наступному році.
Водночас третій Святвечір припадає на 5 січня, напередодні Водохреща. В українській традиції він закріпився під назвою “Голодна кутя”. Весь день перед цією вечерею віряни дотримуються суворого посту, а до столу сідають лише з настанням вечора. У цей час християни знову готують виключно пісні страви, але в дещо меншій кількості, ніж на Різдво. Крім цього, головним обрядом дня є підготовка до освячення води та символічне “вигнання куті”, що знаменує завершення великих зимових свят.