Президент США Дональд Трамп у своїх політичних цілях схотів швидкого миру. “Давити” він вирішив на слабких, а у слабкі він записав Україну та Європу. Однак риторика “шокових” ультиматумів – це одна річ, а реальні політичні кроки – зовсім інше. Таку думку висловив український публіцист, консультант із політичних комунікацій Юрій Богданов.
“Давайте я все ж таки трохи раціоналізую це божевілля і риторику від Трампа. Чи зможе він добитися результату ультиматумами і шантажем щодо (президента України Володимира) Зеленського? Давайте проаналізуємо. Риторика Трампа завжди відрізнялася різкими заявами, ультиматумами. брехнею. Писав про це багаторазово”, — зазначив Богданов.
Він пояснив, що така стратегія часто спрямована на формування жорсткого іміджу політика, який “має силу” диктувати умови та вимагати негайних рішень.
“Він так чинив десятки разів як президент, і майже завжди йому доводилося відступати від власної позиції. З останнього — шантаж Канади та Колумбії, який зазнав фактичної невдачі в обох випадках. Тільки там, де діяв компетентний і адекватний (держсекретар США Марко) Рубіо — в Панамі, — вдалося досягти результату”.
Він наголошує, що риторика “шокових” ультиматумів – це одна річ, а реальні політичні кроки – зовсім інше.
“Трамп хотів швидко здобути “перемогу” у вигляді “світу”. Росіяни йому без реальних загроз нічого не поступляться. Він намагається взяти “на слабко” бік, який вважає слабшою, – Україну та Європу. Ну, сходить на фіг. А далі починають працювати механізми політики”, — передбачає Богданов.
Він попередив, що в країнське суспільство не приймає “світ за будь-яку ціну”. Суспільство вже неодноразово продемонструвало, що воно відкидає політику примусу ззовні. Шантаж із боку лідера іншої держави ще більше консолідує українців навколо влади, а не змушує їх капітулювати, наголосив експерт.
Аналітик навів цифри, які свідчать, що більшість американців досі за допомогу Україні і не сприймають Росію як партнера. Сьогодні лише 8% їх добре ставляться до РФ. Для порівняння: у 2020 році 28% вважали, що росіяни добрі, у 2022 році ця цифра склала 15%. 61% американців вважають росіян ворогами, і лише 4% – партнерами. Водночас, 52% громадян США підтримують використання Україною американської зброї на території Росії, зазначив Богданов.
“Трамп змушений буде врешті-решт враховувати позицію Конгресу, Пентагону і суспільства. Шантаж Зеленського може викликати опір не тільки з боку демократів, а й частини республіканців, особливо виступаючих за стримування російської агресії. Вимагати від Києва якихось “швидких домовленостей” з Путіним відносин. Позиція Трампа зараз зустрічається з неприйняттям (відкритим чи фактичним) з боку всіх без винятку ключових союзників”, — переконаний експерт.
Він додав, що є ще аспект: “хто б не розповідав” у Вашингтоні, і Україна, і Зеленський особисто все ще мають широку підтримку на Заході. І позиція України – ключова для будь-якої домовленості з Путіним. Спроба США ізолювати чи поставити навколішки Зеленського означатиме відкритий конфлікт не лише з Києвом, а й з ЄС та НАТО.
“Чи готовий Трамп штовхати Європу в обійми Китаю? І чи готовий американський істеблішмент виглядати як більша, ніж Китай, загроза світовій стабільності? Дуже сумніваюся”, — зазначає політаналітик.
Трамп, на думку Богданова, не зможе ігнорувати своїх політичних інтересів. Запорука його популярності – спосіб успіху. Коли ультиматуми щодо України не принесуть позитиву, йому доведеться редагувати свою позицію. Американські виборці хочуть бачити успіхи, а не чергову катастрофу з невідомими наслідками для їхньої безпеки, переконаний він.
“Нарешті, Трамп повинен врахувати реальні розклади на полі бою та міжнародну підтримку України. Йому доведеться або вести США в міжнародну ізоляцію (бо для диктатур своїм він ніколи не буде), або в реальних кроках бути більш поміркованим. Запропонувати власний “план миру” з посередництвом європейців або арабських монархій.
За його рецептом, головне, що має робити зараз українська держава та суспільство, – “не вестись на весь цей потік трешу з вуст Трампа”.
“Дати врятувати першій хвилі, чітко промовляти червоні лінії, спускати все на рівень нудних багатосторонніх контактів. За часів Трампа для нас найкращим сценарієм буде вийти з війни під гарантії безпеки (у першу чергу — постачання зброї, грошей і технологій) і чекати краху Путіна і трампізму. А зараз головне — дивитися на кінець.