Про це повідомляє Deutsche Welle з посиланням на джерело в уряді республіки.
За словами співрозмовника видання, причиною стало публічне розповсюдження цими особами образливих і ворожих висловлювань на адресу Казахстану та його керівництва. голова Росспівробітництва та колишній депутат Держдуми Євген Примаков.
Толстой раніше заявляв, що після України “наступною проблемою” для Росії може стати Казахстан. Він також назвав Алмати “містом Вірний, побудованим російськими”, і звинувачував Казахстан у спробі “вигадати власну історію”, щоб відмежуватися від Росії. Федоров підтримав висловлювання Ніконова і заявив, що Росія нібито має право вимагати від Казахстану повернути території.
Костянтин Затулін у 2022 році різко розкритикував позицію президента Казахстану Касима-Жомарта Токаєва, який тоді відмовився визнати самопроголошені так звані ” ДНР и ЛНР” – окуповані Росією українські території.
Прімаков звинувачував владу Казахстану в нібито бездіяльності щодо «дій націоналістів проти російської мови».
Як зазначає Deutsche Welle, окрім депутатів, у список персон нон грата також потрапили пропагандисти Тіна Канделакі та Тигран Кеосаян, політолог Микита Мендкович, ідеолог «російського миру» Олександр Дугін, а також російський історик Андрій Грозін.
Грозін, який очолює відділ Казахстану та Середньої Азії в Інституті країн СНД, збирався взяти участь у двох заходах: 28 квітня — у дискусії з проблем у російсько-казахстанських відносинах, а 29 квітня — у круглому столі, присвяченому питанням безпеки та гуманітарної співпраці між двома країнами. Астани. В Інституті повідомили, що з’ясувати причини відмови не вдалося.
Там також нагадали, що подібний інцидент стався й у 2023 році, коли директора Інституту – депутата Затуліна – протягом кількох годин «намагалися не пустити в Казахстан» для участі у запуску космічного корабля з Байконура. Тоді ситуацію вдалося залагодити.
Як раніше пговідомяли Економічні новини, в Казахстані прокоментували можливість війни з Росією.
Закон «Про територіальну оборону» було ухвалено Мажилісом парламенту Казахстану у квітні 2025 року. Документ передбачає формування добровільних загонів самооборони у період воєнного стану. Ці формування відповідатимуть за охорону стратегічних об’єктів, будівництво оборонних споруд, організацію евакуації та інші завдання. За потреби вони можуть бути включені до складу Збройних сил для виконання бойових завдань. Наразі закон направлений до Сенату для затвердження.
Після ухвалення закону у низці іноземних та регіональних ЗМІ з’явилися твердження, що Казахстан нібито готується до війни з Росією, оскільки за супровідними матеріалами до закону одне з найбільших угруповань територіальної оборони буде розміщено саме на кордоні з РФ. При цьому кордон між Казахстаном і Росією — найдовший сухопутний кордон у світі, понад 7,5 тис. км.
Читайте також: Казахстан подав позов на суму понад $160 мільярдів проти західних нафтових гігантів