"Проблеми" з Туреччиною і зволікання України з імплементацією антикорупційного законодавства відсунули введення безвізового режиму.
“Україна виконала всі вимоги Євросоюзу для отримання безвізового режиму вже в 2016-му”. Саме таку тезу протягом останніх тижнів повторювали всі відповідальні за український порядок європейські політики та чиновники. Тільки щорічний саміт Україна-ЄС перенесли з 19 травня на вересень, а в пресі дедалі частіше з’являється інформація, що рішення про скасування віз для України на рівні Європарламенту та Ради Європи можуть погодити не раніше осені. За інформацією джерел Сегодня.ua в Європарламенті, це має дві причини: “проблеми” з Туреччиною і зволікання України з імплементацією антикорупційного законодавства.
ПРО ЩО МОВЧИТЬ ЄС. В інтерв’ю Сегодня.ua голова Комітету Асоціації Україна-ЄС, депутат Європарламенту Андрій Пленкович підтвердив, що для отримання безвізового режиму Україна виконала всі додаткові вимоги Єврокомісії, які та публікувала у своєму звіті в кінці грудня 2015 року: “У грудні Україна та Єврокомісія узгодили деякі додаткові зобов’язання, пов’язані з антикорупційним законодавством. І вони були виконані. Тому, згідно з недавньою рекомендацією Єврокомісії (Європарламенту і Ради ЄС 20 квітня. – Авт.) Україні повинні гарантувати безвізовий режим”.
Ідеться про п’ять додаткових вимог, які Єврокомісія опублікувала у своєму звіті в грудні:
– запустити Національне антикорупційне бюро та Спеціальну антикорупційну прокуратуру до кінця першого кварталу 2016-го (виконано);
– забезпечити незалежність САП шляхом внесення змін до закону про прокуратуру (виконано);
– запустити роботу Нацагентства із запобігання корупції до кінця першого кварталу 2016-го (виконано номінально);
– внести зміни до законів про спецконфіскацію й арешт майна корупціонерів (виконано);
– закласти в держбюджет гроші на роботу антикорупційних органів (виконано).
На полях саміту Вишеградської четвірки та Східного партнерства 3-4 травня в Празі єврокомісар з питань розширення і європейської політики сусідства Йоханнес Хан підтвердив слова Андрія Пленковича, заявивши, що Україна, Грузія та Косово можуть отримати безвізовий режим уже в 2016-му. Однак при цьому підкреслив, що “потрібно ще політичне рішення і Україна має пройти значний шлях, щоб не тільки прийняти необхідне законодавство про асоціацію з ЄС, а й виконати його”.
“Політичне рішення” залежить від Європарламенту та Ради Європи, куди Єврокомісія 20 квітня передала свої рекомендації. За процедурою, вони мають схвалити надання безвізового режиму Україні, Грузії та Косово, якщо країни йтимуть пакетом. За словами Андрія Пленковича, складно сказати, коли саме буде ухвалене рішення – юридично обмежень щодо цього питання немає. У Європарламенті цей процес, як раніше заявляв голова Комітету Асоціації Україна-ЄС, може розтягнутися на три місяці.
“Однак ми, політики, намагатимемося підштовхнути країни – члени ЄС показати швидкий і, звичайно ж, позитивний результат. Європарламент і Рада ЄС мають узгодити цю пропозицію. Обговорення щодо цього питання зараз починаються паралельно в обох установах і мають пройти через деякі процедурних кроки. На політичному рівні я не очікую якихось серйозних труднощів у досягненні потрібної більшості в Європарламенті. У Раді Європи не треба консенсусу, але потрібна так звана кваліфікована більшість. Однак практика показує, що країни – члени ЄС завжди прагнуть до консенсусу”, – сказав Сегодня.ua Пленкович.
Щоправда, як вдалося дізнатися Сегодня.ua, є й негласні умови офіційного Брюсселя для отримання безвізового режиму, про які наша влада чудово знає. Це те, про що побічно натякнув Йоханнес Хан, – імплементація прийнятого для скасування віз законодавства та прийняття ВР декількох додаткових законів. “Говорячи про імплементацію, ідеться не тільки про прийняття закону про НАПК, а й запуск цього органу, а також реальне запровадження електронного декларування доходів чиновників (поки що ані база, ані жоден зразок електронної декларації не затверджено. – Авт.)”, – сказав Сегодня.ua один з європарламентарів.
Є ще одна негласна вимога, виконання якої вимагає не тільки офіційний Брюссель, а й МВФ, – об’єднання баз даних податкової та митниці. “Для ЄС важливі процедури: вони звикли довіряти інформації, яку отримують щодо певної людини (яка перетинає кордон. – Авт.) за запитом з іншої країни. Це питання ще мають “проштовхнути” в Раді”, – сказав неофіційно Сегодня.ua один із заступників голови Адміністрації президента України. Утім, про це чудово знає й новий міністр фінансів Олександр Данилюк, який визначив об’єднання баз податкової та митниці одним із пріоритетних завдань.
Євросоюз, як завжди, готовий чекати. І термін до осені – чергового щорічного саміту Україна-ЄС, який мав відбутися 19 травня. І хоч заступник голови АП Костянтин Єлісєєв заявив, що не треба пов’язувати перенесення саміту з безвізовою перспективою, насправді все трохи інакше. За інформацією представництва ЄС у Києві та нашої АП, зустріч на вищому рівні 19 травня “перенесли за взаємною домовленістю України, президента Європейської Ради Дональда Туска і президента Європейської комісії Жан-Клода Юнкера”. А далі пояснення відрізняються.
“М’яч зараз на боці Європарламенту та Ради ЄС. Україна виконала всі можливі і неможливі вимоги, і тепер ми чекаємо, що Євросоюз прискорить свої процедури (для розгляду питання щодо скасування віз для українців. – Авт.). Інформація про те, що Європарламент проголосує (скасування віз. – Авт.) у вересні – це не зовсім правильна інформація. Ми вже отримали запевнення представників Європарламенту, що вони прискорять процедури”, – пояснював на брифінгу 27 квітня Костянтин Єлісєєв.
Трохи пізніше цього ж дня своє пояснення поширило представництво ЄС у Києві: “Точна дата наступного саміту буде узгоджена на зустрічі лідерів у Брюсселі напередодні засідання Європейської Ради в червні (28-29 червня. – Авт.). Новий український уряд продовжуватиме роботу з реалізації реформ, а перенесення саміту дозволить Києву дочекатися перегляду програми співпраці з МВФ, а також оцінити тимчасове застосування Угоди про асоціацію, включаючи зону вільної торгівлі”.
Офіційно європейські політики і дипломати, з якими спілкувався Сегодня.ua, рекомендують дочекатися початку офіційних дебатів у Європарламенті та Раді Європи щодо питання скасування віз для України. Неофіційно ті ж політики та дипломати натякнули нам, що, швидше за все, візи скасують уже восени. “Хоча все залежатиме від засідання Європейської Ради в кінці червня. Можливо, процес вдасться прискорити на місяць-півтора”, – сказав нам один з європарламентарів з Польщі.
ТУРЕЦЬКЕ ПИТАННЯ. У безвізовій перспективі для України, Грузії та Косово роль не останньої скрипки грає Туреччина. Як розповіли Сегодня.ua українські дипломати, які безпосередньо займаються безвізовим питанням, офіційна Анкара вимагає включити її в один пакет з Україною, Грузією та Косово щодо скасування віз.
Запровадження безвізового режиму з Туреччиною – частина домовленостей з ЄС: Анкара приймає в себе біженців, а Брюссель натомість надає безвізовий режим. Причому, як заявили вчора на саміті голови МЗС Вишеградської четвірки, влада Анкари мало не в ультимативній формі вимагала від ЄС скасувати візи вже в червні. Зрозуміло, що ЄС на це ніколи не піде. По-перше, як заявив учора на саміті в Празі голова чеського МЗС Любомир Заоралек, “надання Туреччині безвізового режиму вже в червні буде нечесним щодо України та Грузії, які довго й копітко виконували вимоги ЄС для скасування віз”. По-друге, Туреччина не виконала 8 із 72 необхідних умов для запровадження безвізового режиму. Серед них: перегляд закону про боротьбу з тероризмом й організованою злочинністю, створення незалежної комісії для перевірки порушень прав людини правоохоронними органами Туреччини, боротьба з корупцією, захист даних, судове співробітництво з усіма державами, розвиток співробітництва з Європолом.
Ще 3 травня Йоханнес Хан запевняв, що в цьому питанні потурань для Туреччини не буде: “Ми ставимося до всіх однаково. Це означає, що ми застосовуємо до України, Грузії та Косово таку ж методологію, як і до Туреччини”. А вже вчора, 4 травня, Єврокомісія офіційно звернулася до Європарламенту і Ради Європи скасувати візи для громадян Туреччини “з розуміння, що турецька влада виконає в терміновому порядку вимоги дорожньої карти щодо лібералізації візового режиму”.
Усе б нічого, якби не ще одне вчорашнє рішення Єврокомісії. За словами її президента Франса Тіммерманса, після тривалих дискусій з країнами – членами ЄС Єврокомісія пропонує прискорити процес зупинки безвізового режиму. Цю пропозицію також мають схвалити Європарламент і Рада Європи. “Механізм буде легше використовувати на підставі можливих причин для зупинення безвізового режиму і прискорення цього процесу. Єврокомісія також зможе запустити процес скасування безвізового режиму з власної ініціативи”, – пояснив Тіммерманс.
Тобто якщо пропозицію Єврокомісії схвалять, дію безвізового режиму з будь-якою країною, у тому числі й з Україною, можуть зупинити в будь-який момент тільки за одним рішенням Єврокомісії. Раніше віце-прем’єр з євроінтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе пояснювала: “Це не має прив’язки до України – ідеться про єдиний механізм щодо всіх країн, включно з балканськими державами. Через міграційну кризу держави ЄС серйозно замислюються над цим”.
У неофіційних бесідах із Сегодня.ua українські дипломати та європарламентарі розповіли, що такими спрощеннями процедури скасування або зупинення безвізового режиму деякі країни хочуть убезпечити себе від надмірного потоку біженців. “Особливо Німеччина та Франція. Наступного року там вибори, а невдоволення французів і німців політикою їхнього керівництва щодо міграційної кризи зростає”, – сказав нам один з українських дипломатів.
Проблема міграційної кризи дійсно турбує владу ЄС зараз більше, ніж інші питання. Як розповів в інтерв’ю Сегодня.ua голова польського МЗС Вітольд Ващиковський, масштаби цієї кризи перевершили очікування багатьох європейських політиків. “Нещодавня ескалація сирійського конфлікту за допомогою військової участі в ньому Росії зробило його” гарячішим” за конфлікт в Україні. Нескінченний потік мігрантів фокусує увагу багатьох країн на Південних кордонах ЄС, за рахунок (відволікання уваги від. – Авт.) Східної Європи. І відсутність прогресу в імплементації мінських угод викликає певну природну втому (ЄС від конфлікту на Донбасі. – Авт.). Саме це й було метою Росії”, – уважає Ващиковський.
