Ось цей скандальний польський закон про Інститут національної пам'яті - абсолютно звичайна річ.
Будь-яка держава переписує історію під себе, кожна нація показує своїх предків благороднішими, розумними і сміливими, ніж сусідських пращурів.
Грандіозні містифікації і фальсифікація історії творилися в Радянському Союзі і гітлерівській Німеччини. Перший в світі паровоз, перший в світі літак, перше радіо, перша ракета, автомат Калашникова – все було зроблено в Росії чи СРСР. Гулаг? .. Голодомор? .. Розстріли полонених поляків? .. – Ні, не чули … Нацисти пішли далі расистів, і назвали німецьку націю арійцями, силою зброї поставивши крапку, як їм тоді здавалося, в суперечці, хто кращий.
Головним українським містифікатором виявився Ющенко зі своїм Трипіллям. А нашу славну давню історію привласнили Москва і та ж Польща, недавню – ми самі відкинули, подарувавши всі досягнення Радянського Союзу Кремлю. Про новітню історію взагалі говорити не доводиться – роки незалежності ще назвуть смутним часом підлих людей. Так чого ж ми хочемо, сидячи у розбитих черепків Трипільської культури, і маршируючи з факелами по Києву? .. Щоб нас поважали? .. Боялися? .. Любили? .. Чого? ..
Ніхто нас не боїться, не поважає, і не любить. Польща пасує перед Ізраїлем і Сполученими Штатами. А про нас будуть витирати ноги. Всі сусіди потроху. Тому що у кожного – своя біла і чиста історія, в якій немає насильства, зради, вбивств … У нас же часто тільки хата скраю, в якій нічого хорошого немає …
Історична правда цікавить лише кабінетних вчених. Політики і нації поважають силу.