Економічні та політичні перетворення в Україні не мають ніякого відношення до анексії Криму та окупації Донбасу. Про це у своєму блозі пише публіцист Віталій Портников.
Джозеф Байден із властивою американським політикам безпосередністю сказав те, про що європейці не люблять згадувати.
Про те, що багато представників країн Європи сприймають Україну лише як “природне” продовження сусідньої Росії і тому сплять і бачать, як санкції будуть скасовані і європейські бізнесмени знову стануть відносно рівноправними учасниками корупційної піраміди, яка називається російською економікою.
Заради цих легких грошей багато представників європейської політики і бізнесу готові пожертвувати міжнародним правом, безпекою власних країн і сумлінням. Все це – не сенсаційна новина.
Саме так багато політиків поводилися і в ХХ столітті – і в результаті накликали на континет дві світові війни. Розуму і порядності у деяких їхніх спадкоємців за ці десятиліття не додалося. Запах нафти п’янить. Байден правий.
Не дуже правий він у порадах, які дає Україні. Ми нібито не повинні давати ЄС привід для скасування санкцій, а тому – провести економічні і політичні перетворення. Вибачте, але яке це має відношення до нашої територіальної цілісності? До анексії українських теренів?
Економічні та політичні перетворення потрібні нам самим. У цьому в мене ніяких сумнівів немає. Але порушення міжнародного права ніяк не пов’язане з тим, чи є реформованою країна чи ні. Відторгати територію не можна ані в демократичної країни, ані у диктатури.
Саме тому – і хотілося б про це у черговий раз нагадати американському віце-президенту – так сумнівно виглядає незалежність Косова. Але у цьому випадку спостерігався класичний випадок етнічної чистки, підтверджений міжнародною спільнотою. І найважливіше – Косово не анексоване Албанією, як про те мріяли гарячі голови у Тирані і Пріштіні ще на початку 90-х.
Тому економічні та політичні перетворення в Україні не мають ніякого відношення до анексії Криму та окупації Донбасу.
Якщо завтра Путін окупує Вітебську область Білорусі, це буде саме таким злочином, як і окупація Криму – незважаючи на те, що Лукашенко не збирається проводити економічні реформи, а вже політичні і поготів.
Якщо Путін завтра окупує частину Китаю – це буде саме таким злочином, як і окупація Криму – незважаючи на те, що в Китаї продовжує правити Комуністична партія. І якщо китайські війська займуть Благовєщенськ – це буде саме таким злочином, як окупація Сімферополя.
Давайте домовимося вже про це чергового разу – і перестанемо клеїти дурня, шановний пане віце-президенте. Те ж саме стосується і виконання Мінських угод. Їхнє виконання починається від припинення окупації, а не від її фактичної легітимації.
Санкції потрібні у першу чергу не нам – які б казки не розповідали один одному західні політики. Санкції потрібні самому Заходу. Санкції потрібні Європейського Союзу. Тому що ці санкції стверджують пріоритет міжнародного права і непорушність кордонів.
Якщо від цього пріоритету відмовитися, весь сенс існування Європейського Союзу виявиться під питанням і через недовгий час вже його члени згадають, що частина їхніх “історичних територій” знаходиться у сусідів.
Німеччина почне воювати з Францією за Ельзас. Угорщина з Румунією за Трансільванію. Австрія з Італією за Тіроль. Данія з Німеччиною за Шлезвіг. Загалом, все буде як завжди – тільки крові більше. Технології як-ніяк.
Або це вже неможливо? Але тоді нехай європейці для початку пояснять Байдену, нам і самим собі, чим непорушність українських кордонів відрізняється від непорушності німецьких і французьких?
А вже потім шукають привід для капітуляції перед ворогом і руйнування Європи.