Згідно з чинним законодавством, за будь-яких умов, у тому числі кліматичних, заклад вищої освіти не може підміняти аудиторне навчання дистанційним. Тобто кількість аудиторних годин зменшуватись не може.
Про це повідомляється на офіційному сайті Міністерства освіти України.
“У закладах вищої освіти використовуються різні форми роботи впродовж року. Крім занять в аудиторіях – практика, підготовка курсових та дипломних робіт тощо. Заклад вищої освіти в межах власної академічної автономії може сам визначати послідовність, коли і які форми роботи будуть застосовуватись. Однак, як би заклад не структурував навчання, кількість запланованих аудиторних годин має бути одна й та ж. Тобто можливе перенесення позааудиторних занять на зимовий період, а аудиторних – на весняний та літній без втрат для навчання”, – йдеться в роз’ясненні.
Нагадаємо, КНУ ім. Шевченка припинив аудиторне навчання студентів “до весни”. Аналогічні випадки стосуються й інших вищих навчальних закладів України. Одним з озвучених аргументів щодо такого вибору стала неспроможність закладів оплатити рахунки за комунальні послуги.
МОН офіційно визнає, що існує проблема з енергоефективністю українських університетів.
“Старі приміщення потребують капітальних ремонтів, аби ресурси на їх утримання (в тому числі опалення) використовувались розумно. Нещодавно МОН та Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) узгодили основні питання відбору українських вишів до другої фази проекту “Вища освіта України”, що спрямований на покращення енергоефективності університетів та оновлення їх наукового обладнання”, – йдеться в повідомленні.
Загальна вартість проекту з енергоефективності – 160 млн євро. В рамках першої черги в 7 вишах відбудуться заходи для енергозбереження та оптимізації управлінських процесів енергоспоживання. Загалом під час першого етапу роботи планують здійснити майже в 150 будівлях.