Через два роки після анексії Криму до Росії позичальники, які проживають на півострові, схоже, втратили особливе положення. Всупереч гучним заявам влади, в найближчому часі кримчанам все-таки доведеться почати платити по кредитах, узятим раніше в українських банках. Законом відповідні норми були введені ще в кінці 2015 року, проте досі до їх реалізації справа не доходила, щоб не допустити соціальної напруги в регіоні.
На сайті Фонду захисту вкладників Криму (ФЗВ) з’явився список організацій, які через ФЗВ отримали право стягнути з громадян Криму борги за кредитами, придбаними в українських банках. На поточний момент таких організацій три: ТОВ «ЮК «Правові ініціативи»« (Краснодар), АТ «Фондовий конверс-центр» (Москва) і ТОВ «ДіДжі Фінанс Рус» (Санкт-Петербург). За даними Агентства по страхуванню внесків (АСВ, материнська структура ФЗВ), сукупний обсяг вимог за кредитами кримчан, набутий цими організаціями в українських банків (Фідобанк, ОТП-банк, Альфа-банк),– трохи менше 1 млрд руб.
Найбільшим стягувачем є АТ «Фондовий конверс-центр» з обсягом вимог до 19,5 тис. громадян на суму 818,2 млн руб. в українського Альфа-банку.
Всього, за даними АСВ, ФЗВ звернулися 15 організацій–набувачів прав вимог за кредитами українських банків кримчанам, однак 12 з них отримали відмову в зв’язку з ненаданням повного пакету документів. Втім, подавати документи вони можуть необмежену кількість разів, так що число стягувачів з кримчан українських боргів через ФЗВ може зрости. З моменту відходу з Криму українських банків навесні 2014 року ніяких масштабних практичних дій по стягненню виданих ними кримським жителям кредитів не робилося.
На момент «приєднання» Криму до Росії заборгованість за кредитами перед українськими банками, за інформацією кримської влади, мали близько 350 тис. кримчан. А за даними Незалежної асоціації банків України, на 1 лютого 2014 року (більш пізні дані відсутні) українські банки надали позичальникам Криму кредити на суму 16,6 млрд гривень. У перерахунку на рублі, виходячи з курсу ЦБ на 18 березня 2014 року (на цю дату фіксується розмір заборгованості відповідно до закону), це складало 62,77 млрд руб.
ФЗВ був наділений правом врегулювати розбіжності при стягненні боргів з кримчан по українським кредитам згідно із законом, прийнятим в кінці 2015 року,– 422-ФЗ. Він встановив, що вимагати погашення кредитів, виданих українськими банками до «приєднання» Криму до Росії, можуть лише російські організації, які придбали борги у первинних кредиторів.
При цьому обов’язок контролювати процес стягнення (якщо сторони не домовилися самі інакше) по закону була покладена на ФЗВ. Більше року ФЗВ уникав реєстрації стягувачів, посилаючись на невідповідність їх звернень вимогам закону. За словами співрозмовників «Ъ», знайомих з ситуацією, важливо було не допустити зростання соціальної напруги, яку могло спровокувати стягнення боргів через ФЗВ, до виборів (думські вибори в Росії пройшли у вересні цього року), але далі відмовляти в прийомі заяв вже не було можливості.
Той факт, що стягнення з кримчан боргів за українськими кредитами з допомогою держструктури викличе протест, у експертів не викликає сумнівів.
«Думаю, що громадяни півострова, натхненні особливим становищем регіону і різними пільгами, могли порахувати, що ці борги будуть прощені,– говорить заступник гендиректора аудиторсько-консалтингової компанії «Фінекспертиза» Наталія Борзова.– Багато позичальників, швидше за все, будуть розчаровані таким поворотом подій. Психологічно люди, швидше за все, вже звикли до того, що ці борги залишилися в минулому».
Відчуття того, що борги українських банків зникнуть разом з приєднанням Криму до Росії, створювалося у жителів півострова з моменту його анексії. Так, у квітні 2014 року Володимир Путін у ході прямої лінії, відповідаючи на питання жителя Криму, як бути з кредитом, узятим в Приват-банку на автомобіль, сказав: «Ну, катайтеся спокійно. Не хочуть пан Коломойський (основний власник Приват-банку.– «Ъ») з Фінкельштейном (глава Кримського Приват-банку.– «Ъ») отримувати гроші з вас – це їх справа».
Активно закликав не платити за боргами українським банкам глава Криму Сергій Аксьонов. «Ніяких повернень українським банкам і тим, хто викупив їх борги, не буде. Ми приймемо будь-які нормативні і законодавчі акти, щоб з кримчан не було можливості примусово стягнути ці суми»,– запевняв він громадян у березні 2015 року.
Прийняття закону, який визначив порядок погашення боргів громадян, викликав бурю незадоволення у Криму, але, враховуючи, що до конкретних кроків справа досі не дійшла, вона досить швидко затихла. А представники кримської влади не забували підбадьорювати громадян. Так, буквально днями депутат Держдуми від Криму Андрій Козенко запевняв, що проблема з кредитами буде вирішена. «Сьогодні у Криму з’явилася серйозна команда представників у Державній думі, і я дуже хочу, щоб наші жителі перестали хвилюватися з приводу українських кредитів – ми зуміємо захистити кримчан»,– говорив він.
На цьому тлі стягнення боргів з кримчан з українськими кредитами навіть за участю ФЗВ виглядає складним завданням.
«Приєднання Криму відбулося більше двох з половиною років тому. Не за горами закінчення трирічного строку позовної давності. Цю обставину також необхідно враховувати в контексті оцінки шансів»,– відзначає партнер BMS Law Firm Денис Фролов.
«Найголовніше в цій ситуації – бути впевненим в тому, що в договорах було прописано право кредитора передати борги третім особам, тому що саме в цьому є простір для правового лавірування та можливих спорів,– продовжує партнер Lidings Андрій Зеленін.– При цьому зрозуміло, що частина позичальників буде незадоволена тим, що борги все-таки доведеться гасити, тоді як, можливо, було сподівання, що це питання якось вирішиться». Але той факт, що не було можливості гасити кредити, не звільняє від обов’язку, а тільки лише від сплати штрафів і пені, підсумовує він.