Маленьким дітям дуже складно зрозуміти, що з ними відбувається
Сльози, крики, вимоги зробити так, як він хоче, – з дитячими істериками стикаються абсолютно всі батьки. Істерика у дитини – це непросте випробування для обох сторін. Дитина намагається впоратися з люттю, образою та іншими почуттями, які йому ще складно витримувати, батьки у відповідь дратуються, відчувають почуття провини перед оточуючими і часто губляться між тим, що треба робити, як це буде виглядати з боку, і тим, що дійсно може допомогти зупинити істерику.
Ми підготували кілька рекомендацій, які допоможуть вам справитися з дитячими істериками, враховуючи при цьому те, що відбувається з дитиною.
1. Демонструйте байдужість
Коли дитина закочує істерику в громадському місці, ми часто відчуваємо себе ніяково, що може провокувати нашу злість і роздратування. “Повірте, що оточуючі зовсім не вважають вас поганою матір’ю/батьком, вони в такій ситуації скоріше співчувають, – каже сімейний психотерапевт Міріам Чачаму (Miriam Chachamu), автор книги “Як заспокоїти важкого підлітка” ( “How to Calm a Challenging Child”, Foulsham, 2008). – Якщо ви не будете звертати уваги на капризи дитини, це може виявитися набагато більш ефективним, ніж якщо ви будете злитися, тому що найчастіше діти вередують виключно, щоб привернути вашу увагу”.
2. Назвіть почуття дитини
Маленьким дітям дуже складно зрозуміти, що з ними відбувається. Вони ще не знайомі з власними почуттями, і їм самим складно їх витримувати. Важливо, щоб ви допомогли дитині дати назву її переживань: “Ти зараз сердишся за те, що я не купив (а) тобі іграшку, яку ти дуже хотів”. Важливо висловити своє співчуття і розуміння. Наприклад, ви можете сказати, що теж злитеся, коли не одержуєте те, що хочете. Але злитися можна по-різному, не всі форми вираження почуттів красиві, корисні і дієві.
3. Включайте дитину в боротьбу з істерикою
Істерика у дитини – це знак того, що він не справляється зі своїми почуттями. Важливо розуміти, що він не просто намагається таким чином домогтися своєї мети, але дійсно відчуває величезне емоційне напруження. Це допоможе вам не дратуватися на нього, а об’єднати свої зусилля в боротьбі з істерикою. Придумайте разом з дитиною жартівливу назву того, що з ним відбувається: на нього напала злючка, прийшла тітка Істерика. Це дозволить дитині переключити свою увагу і побачити в вас одного замість кривдника.
4. Не поспішайте говорити “ні”
Запобігти дитячі істерики набагато легше, ніж їх зупиняти. “Багато батьків кажуть “ні” занадто швидко, що може миттєво довести дітей до точки кипіння”, – каже Міріам Чачаму. Показуючи дитині, що ви на її боці, ви зможете запобігти конфлікту. Наприклад, ви можете сказати: “Я хотів (ла) би купити тобі цю іграшку, але, на жаль, вона надто дорога”. Таке пояснення власної позиції набагато краще, ніж короткий різке “ні”.
5. Запропонуйте альтернативу
Проаналізуйте поведінку дитини і ті ситуації, в яких вона зазвичай починає вередувати, і промовляти з нею заздалегідь можливі наслідки. Наприклад, якщо ви збираєтеся в магазин і знаєте, що дитина може почати вимагати купити йому іграшку і закочувати істерику через вашу відмову, обговоріть з нею заздалегідь, що ви обидва будете робити в цій ситуації. Наприклад: “Я збираюся в магазин. Я можу взяти тебе з собою, але тільки з умовою, що ти не будеш просити, щоб я тобі щось купила, сьогодні у мене немає такої можливості”. Якщо дитина погоджується, то корисно буде домовитися і про те, що буде, якщо домовленість порушиться. “Якщо ти все-таки почнеш вередувати, то мені доведеться більше не брати тебе з собою в магазини (ми з тобою не підемо в кіно, як хотіли, і т. п.)”. Таким чином ви не тільки зможете убезпечити себе від дитячої істерики, але і навчите дитину розуміти причинно-наслідкові зв’язки власної поведінки і робити перші важливі вибори в її житті.
6. Направляйте енергію дитини в інше русло
На стрес організм дитини відповідає архаїчною реакцією боротьби або втечі. Тому іноді, щоб запобігти кризі, можна запропонувати дитині альтернативу у вигляді спортивних ігор. Стрибки, танці, гра в квача дозволяють вивільнити енергію, яка накопичена для реалізації стресової реакції. Умовляючи дітей на активні заняття і пропонуючи конкретні варіанти і, можливо, свою компанію, ви допоможете їм зберігати спокій в інший час.
7. Дозвольте дитині загладити свою провину
За погану поведінку не завжди належить покарання. “Дитина може відчувати себе жахливо після того, як зробить щось погане або неправильне, – каже Міріам Чачаму. – І це вже саме по собі покарання. Якщо ви дозволите дитині зробити щось, що символічно спокутує її провину, тим самим ви невербально повідомте їй, що вона дійсно була неправа, але що ви готові прийняти її вибачення, – це дозволить вам обом рухатися далі”.