Прем'єр завоював довіру зарубіжних партнерів, запровадив електронні закупівлі та забезпечив ухвалення бюджету. Експерти: йому бракує своєї команди та порозуміння з Радою.
Прем’єр-міністр Володимир Гройсман відзначив півроку на своєму посту. Нагадаємо, ще під час призначення, у квітні 2016 р., чиновник пообіцяв видимі результати роботи вже через шість місяців. “Сегодня” перевірила, що з обіцяного вдалося прем’єру, а над чим ще треба працювати.
Плюси:
Дороги та пріоритети
За словами експертів, одним із плюсів Володимира Гройсмана на посаді прем’єра є його хазяйновитість. “Він дипломатичний і вміє домовлятися, має більш щільний контакт з бізнесменами, частіше, ніж його попередники, відвідує області”, – вважає політолог Андрій Бузаров.
З ним згоден Вадим Карасьов: “Гройсман приділяє більше часу інфраструктурним питанням, наприклад, зараз серйозно взявся за ремонт доріг (до кінця року обіцяють відремонтувати до 2 тис. км автобанів. – Авт.) і тримає це питання на особистому контролі. Це говорить про те, що він здатний вибрати пріоритет і працювати над ним, а не братися за все відразу”.
Інвестиції та промисловість
Експерти впевнені, що Гройсман – людина дії із сильним характером. За півроку він встиг провести через ВР законопроект про дерегуляцію ринку ліків, створити “митну сотню”, перевести всі держзакупівлі в систему Prozorro, днями запрацює Офіс супроводу інвестицій при Кабміні, а до кінця місяця за його ініціативою має запрацювати Нацкомітет відновлення промисловості у ВР. “Це свідчить про те, що він розуміє – щоб підняти економіку, потрібно працювати над відродженням промисловості та піклуватися про інвесторів, – уважає Вадим Карасьов. – Проте якщо все й запрацює, зміни відчуємо не скоро”.
Реформатор в очах Заходу
Ще одна заслуга прем’єра – прихильність до нього західних партнерів. “Після безапеляційних і різких кроків у перший місяць на своїй посаді він у їхніх очах є рішучим реформатором, який готовий співпрацювати. Це зайвий раз доводить присутність у групі міжнародних радників при Кабміні Лешека Бальцеровича та Івана Міклоша. А для України дуже важливо мати прем’єра, якого поважають і якому довіряють у Європі”, – вважає Фесенко. Водночас, за його словами, Гройсман уникає беззаперечного виконання вимог Заходу і намагається їх пом’якшити (як з пенсійною та земельною реформами).
Стабільність і бюджет вчасно
Можливо, поки не найпомітнішою, але важливою заслугою прем’єра є його старанність. “Наприклад, цього року вперше за довгий час проект бюджету узгоджений та внесений до Ради вчасно (до 15 вересня. – Авт.) і залишився на розгляді в депутатів (а не був відразу відкликаний на доопрацювання). Так у депутатів був час його вивчити та прочитати”, – вважає Карасьов. Також із виконаних обіцянок політологи називають зростання ВВП: за даними Держстату, ВВП в другому кварталі порівняно з першим зріс на 0,6%, а порівняно з аналогічним періодом минулого року – на 1,3%.
Мінуси
Неясний образ
Серед мінусів прем’єра політологи називають невизначений образ політика в очах українців. “Незважаючи на те, що він уже півроку працює, ухвалює складні рішення, у нього так і не вийшло поки що позбутися амплуа “людини президента”. І все, що він робить, громадськість оцінює через призму гаранта, і часом це грає далеко не на руку”, – вважає політолог Андрій Бузаров. За його словами, непопулярні в народі, але необхідні для реформ і кредитів рішення теж не додають Гройсману рейтингу в очах громадськості: “Він є заручником економічної ситуації в країні”, – говорить Бузаров.
Слабка підтримка в парламенті
Одним із недоліків роботи прем’єр-міністра також називають його слабку комунікацію з парламентом. “Через проблеми з формуванням парламентської більшості йому важко дається проводити розроблені законопроекти через Раду. В ідеалі прем’єру потрібна власна політична сила, як це було з його попередниками, яка збиратиме голоси й лобіюватиме просування потрібних реформ. А Гройсман є учасником чужої партії, але прагне бути політично самобутнім. Щоправда, без додаткової підтримки й інструментарію це дуже складно здійснити”, – вважає політолог Володимир Фесенко.
Нереалізована медреформа
Щодо найпроблемніших зон впливу Гройсмана, серед них експерти називають МОЗ. “Саме там уже півроку немає повноцінного голови відомства, тільки нещодавно з’явилася виконуюча обов’язки Уляна Супрун. Якщо бути чесними, медреформа на сьогоднішній день провалена, роботи там непочатий край”, – уважає політолог Вадим Карасьов.
Щоправда, на думку його колеги Володимира Фесенка, МОЗ традиційно було одним з найпроблемніших міністерств, нічого нового не відбувається: “Воно було проблемним і за попереднього прем’єра, тільки останнім часом там постійно були зміни команди”.
Поки що немає прориву
Дуже спірним, на думку експертів, є акуратна тактика Гройсмана як керівника. Справді, багато рейтингів показали, що темп реформ в Україні за останні півроку суттєво знизився. “Радикального прориву від уряду немає, усе, що зараз відбувається, – це незначні кроки до можливого результату. Є багато заявок на успіх, однак поки що приросту реальних доходів у населення немає, соцблок погано відпрацьований”, – уважає Карасьов. Проте, на думку Фесенка, такий стиль управління швидше плюс. “Зате він зміг утримати ситуацію під контролем, і без проблем і конфліктів пройти стартовий відрізок свого прем’єрства”.
