Міністри закордонних справ демократичних країн світу виступили із заявою про засудження анексії РФ Кримського півострова і зазначили, що Крим і Україну не можна залишати наодинці з «російською агресією»
Пять років тому Росія кинула виклик постулатам мирної і вільної Європи. Своєю агресією проти України і незаконної анексією Криму Росія відкрито продемонструвала свою зневагу до принципів міжнародного права і стала представляти серйозну загрозу європейській безпеці, – повідомляє Джеремі Хант, Павло Клімкін та дев’ять міністрів закордонних справ у виданні The Guardian
Сьогодні народ України як ніколи згуртований в підтримці європейської інтеграції своєї країни. В України все ще є багато складних завдань і реформ, які необхідно реалізувати. Але, незважаючи на триваючу агресію Росії, був досягнутий вражаючий прогрес. Сучасна Україна сильно відрізняється від України до 2014 року і ніколи ще не була такою близькою до Європи і європейських цінностей. Навпаки ж, Крим під російською окупацією рухається в зворотньому напрямку. Люди, що живуть там, стають все більш ізольованими, а ситуація з правами людини і соціально-економічними умовами продовжує погіршуватися.
Незаконна анексія Криму – акт, що засуджений світовим співтовариством, поставив під загрозу міжнародну систему, засновану на правилах. Нелегітимний «референдум» в Криму 16 березня 2014 року був визнаний міжнародним співтовариством незаконним і недійсним. Протягом останніх п’яти років міжнародне співтовариств найрішучишим чином закликає до відновлення територіальної цілісності України. Санкції і політика “невизнання”, що проводиться ЄС, країнами-членами НАТО і G7, відображають спільні зусилля і відмову визнати, що незаконна окупація будь-якої території суверенної країни може стати нормою в 21-м столітті.
Місія Організації Об’єднаних Націй із спостереження за дотриманням прав людини та інші міжнародні організації повідомляють про серйозні порушення прав людини в Криму щодо етнічних меншин кримськотатарського народу, етнічних українців, неросійських православних релігійних меншин і активістів громадянського суспільства. Довільні арешти і затримання, насильницькі зникнення, жорстоке поводження і тортури і одна позасудова страта були задокументовані. Велика кількість політв’язнів і затриманих, які очікують суду, були передані з Криму до Російської Федерації, незважаючи на те, що ця практика суворо заборонена міжнародним гуманітарним правом.
Одним з найбільш гострих випадків є арешт і судовий процес над українським режисером Олегом Сенцової, який отримав в минулому році премію Сахарова Європейського парламенту за свободу думки. Завдяки своїй сміливості і рішучості, наражаючи на небезпеку своє життя, Сенцов став символом боротьби за звільнення політв’язнів, які перебувають в Росії і в усьому світі. У минулому році посилилася напруженість в Азовському морі і навколо нього. Будівництво Росією Керченського моста є не тільки черговим порушенням суверенітету і територіальної цілісності України, але також використовується в якості інструменту для створення штучних затримок руху українських кораблів в Азовському морі, що перешкоджає вільній навігації і накладає додаткові труднощі на економіку України.
Невиправданий напад на українські судна поблизу Керченської протоки 25 листопада 2018 року, їх захоплення і незаконне затримання екіпажів стали грубим порушенням міжнародного права. Міністри закордонних справ демократичних країн закликають Росію звільнити заарештованих українських моряків, повернути захоплені судна і виконати свої міжнародні зобов’язання, забезпечивши вільне плавання в Азовському морі і Керченській протоці.
Події, які відбулися в Криму п’ять років тому, ще раз навчили, що міжнародне співтовариство повинне сприймати свою безпеку і свободу як належне. Міжнародна система, яка є фундаментальною для загальної глобальної безпеки, була підірвана. І тепер всі повинні бути готові дотримуватися міжнародного права і індивідуальної та колективної безпеку. Ще один урок полягає в тому, що необхідно посилити стійкість демократичних держав до різних форм нападів і втручання. За останні п’ять років Україна домоглася реального прогресу в цьому напрямку за підтримки своїх партнерів. Інші європейські країни зробили висновки з подій в Україні і працюють над підвищенням власної стійкості. Повернути стабільність на євроатлантичний безпековий простір є спільною метою демократичних держав.
Європа і її трансатлантичні партнери продемонстрували свою здатність об’єднуватися перед обличчям зовнішніх викликів, але все повинні продовжувати зміцнювати свою стійкість до спроб зруйнувати цю єдність або послабити колективну безпеку. Демократичні держави повинні продовжувати свою політику “невизнання” щодо незаконної анексії Криму і продовжувати засуджувати агресію Росії проти України найрішучішим чином. Надання допомоги Україні має вирішальне значення, оскільки безпека України пов’язана з безпекою всієї Європи.
Політика скоординованих міжнародних санкцій дає Росії чіткий сигнал про те, що нехтування міжнародним правом має наслідки. “Ми не забудемо і не покинемо Крим”, – міністри закордонних справ
Заяву підписали міністри закордонних справ:
Едгар Ринкевич, міністр закордонних справ Латвії
Павло Клімкін, міністр закордонних справ України
Свен Міксер, міністр закордонних справ Естонії
Лінас Лінас Антанас Лінкявічюс, міністр закордонних справ Литви
Яцек Чапутовіч, міністр закордонних справ Польщі
Марго Вальстрьом, міністр закордонних справ Швеції
Андерс Самуельсен, міністр закордонних справ Данії
Крістен Фріланд, міністр закордонних справ Канади
Теодор Мелешкану, міністр закордонних справ Румунії
Джеремі Хант, державний секретар Великої Британії у закордонних справах і справах Співдружності
Томаш Петржічек, міністр закордонних справ Чеської Республіки