Залишки незліченних легіонів Саакашвілі відправилися під будинок Луценко, щоб вимагати звільнити Северіона Дангадзе.
Про це розповів блогер Юрій Гудименко.
Смішне тут навіть не те, що Луценко можна багато чого в теорії пред’явити, але ось по Дангадзе питань якраз мало.
І не те смішно, що незліченних легіонів набралося аж з десяток машин, і не те, що Дангадзе якраз – це взагалі не та особистість, за яку потрібно впрягатися – як мінімум тому, що на знаковому відео Дангадзе відкрито і нахабно розповідає людині Курченко, скільки грошей коштував прорив кордону, і скільки треба з Курченко, щоб покачати ситуацію, і саме прізвище Курченко його не бентежить ні секундочки, тому що головне, звичайно, бабло, а всі ці прізвища – суть умовності, а умовностями можна знехтувати, була б готівка.
Смішно те, що і Сакварелідзе, і Саакашвілі, не кажучи вже про Семенченко та інших діячів, просто поклали на цю акцію хрін. На їх сторінках – тільки анонси інтерв’ю, посилання на проросійський «Ньюзван», розумні (насправді ні) думки про політику і так далі. Ні слова про «о Боже, наш друг і товариш, керівник Київської обласної організації нашої партії, сидить у в’язниці за наші гріхи, давайте хоча б зробимо видимість того, що ми про нього не забули, хоча ми забули, звичайно». Нічого. Нуль. Ні анонсів. Ні стрімів. Пусто.
Люди, які там їздили, могли б зробити для себе з цього якісь висновки. Наприклад, що ніхто не буде їх витягати, якщо вони кудись вляпаються в ім’я Всевеликого Саакашвілі або його команди. Об них просто витруть ноги і забудуть. Просто тому, що вони ніхто. Дірочка від бубличка.
Дангадзе це вже зрозумів. А решта зрозуміють трохи пізніше.
На власних прикладах.