Концепція передбачає, що держави повинні мати повний контроль над своїм сегментом інтернету та мати змогу захистити його від зовнішніх атак.
Росія в співпраці з Китаєм продовжує роботу над створенням власної системи кореневих серверів DNS, «тобто, по суті, альтернативного інтернету», пише «Коммерсант». У листопаді про те, що Радбез Росії доручив Мінкомзв’язку й МЗС запустити обговорення створення такої системи, повідомляв РБК, тоді проект розкритикували експерти.
Російська сторона зацікавилася концепцією «кіберсуверенітету» Фан Біньсіна, керівника та головного інженера Центру управління комп’ютерної мережі й управління інформаційної безпеки, який був одним із творців «китайського фаєрвола», повідомляють джерела газети. Концепція передбачає, що держави повинні мати повний контроль над своїм сегментом інтернету та мати змогу захистити його від зовнішніх атак. Також у ній ідеться про те, що всі держави повинні мати рівні права на використання інтернету та що інші країни не повинні контролювати кореневі DNS-директорії, через які здійснюється доступ на китайські сайти.
Альтернативою нинішній системі, коли більшість кореневих серверів DNS, від яких залежить робота всього інтернету, розташовано в США, Фан Біньсін уважає систему кореневого інтеррута. Він запропонував створити в країнах ШОС і БРІКС систему прямого обміну даними між країнами, щоб запит користувачів до сайтів країн – учасниць угоди йшов не через кореневі DNS-сервери в США, а безпосередньо, пише видання.
Восени 2018 р. Росія запропонує ООН резолюцію про заборону втручатись у внутрішні справи інших держав у сфері інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ). Про це йдеться в проекті однієї з двох резолюцій, які розробили в Росії, пише також «Коммерсант» із посиланням на джерела. Західні спецслужби підозрюють Росію в причетності до спроб втручання в президентські вибори в США у 2016 р., через хакерські атаки на системи підрахунку голосів, злам поштового сервера керівництва Демократичної партії та передавання електронного листування демократів проекту WikiLeaks та через розміщення в американських сегментах соцмереж реклами й повідомлень, спрямованих на розпалювання ворожнечі в суспільстві. Росія ці звинувачення заперечує.
Друга резолюція передбачає заборону спецслужбам здійснювати спецоперації проти кіберзлочинності в мережах третіх країн. Зараз це дозволяє стаття 32 Будапештської конвенції Ради Європи про комп’ютерні злочини 2001 року (Про транскордонний доступі до комп’ютерних даних, що зберігаються). Росія цю конвенцію не підписала і хоче запропонувати проект нової конвенції, у якій спецслужби не матимуть такого права.