За результатами досліджень аналітично-консультативної компанії Gallup, проведених у 2018 р., владі в Україні довіряють лише 9% населення. Це найнижчий показник серед усіх країн Світу!
Якщо ж говорити про державні інституції, то українці найменше довіряють правоохоронній системі. Це, фактично, свідчення неспроможності влади, яка 5 років тому проголосила правоохоронну і судову реформу, а також «хрестовий похід» проти корупції.
І хоча під тиском громадських активістів та міжнародних партнерів, парламент прийняв ряд антикорупційних законів та створив нові антикорупційні органи (НАБУ, НАЗК, ДБР, САП, Антикорупційний суд), результати їх роботи поки що невтішні.
При цьому, як запобіжник від можливих зловживань, у законодавстві було передбачено функціонування органів незалежного контролю за діяльністю новостворених органів – Рад громадського контролю.
Одна з таких рад – Рада громадського контролю при Державному бюро розслідувань (РГК при ДБР), виступила з гострою критикою діяльності керівника цього відомства – директора Бюро Романа Труби. Як зазначив Голова Ради Максим Болдін, обґрунтована критика на адресу Р. Труби, щодо невиконання ним вимог Закону про Державне бюро розслідувань, лунала не раз, і це відображено в протоколах Засідань Ради, що є у відкритому доступі на сайті ДБР.
Зокрема, Р. Труба так і не створив Дисциплінарну комісію (3 членів якої із 5 мають бути членами РГК) – єдиний орган, що має право притягувати працівників Бюро до дисциплінарної відповідальності.
Замість реагування на критику та приведення діяльності Бюро у відповідність до вимог законодавства, Р. Труба вирішив помститися членам Ради та «протягнув» через Кабмін нову редакцію Положення про Раду громадського контролю (РГК) і порядку її формування (прийняту без обговорення з громадськістю!), яка, фактично, дозволяє Директору ДБР отримати контроль над діяльністю Ради та мати можливість у будь-який момент позбутися «неугодних». А нова редакція Порядку формування Ради, що передбачає інтернет-голосування, взагалі дозволяє голосувати за склад Ради громадянам інших держав, навіть громадянам держави-агресора.
З огляду на зазначені обставини, член Ради Ярослав Романенко оскаржив рішення Кабміну до Окружного адміністративного суду м. Києва, який, 12 квітня, до розгляду справи по суті, заборонив ДБР формувати новий склад Ради громадського контролю.
18 квітня РГК провела відкрите Засідання, на якому вказала на незаконність рішення директора ДБР Романа Труби щодо проведення конкурсу з формування нового складу Ради громадського контролю та припинення повноважень її чинного складу.
Зокрема, члени Ради висловили позицію, що припинення повноважень чинного складу Ради директором ДБР нібито після закінчення строку, на який склад був обраний (хоча Бюро фактично почало свою роботу лише з листопада 2018 року, а отже з цього часу слід починати і відлік повноважень РГК), і формування нового складу, шляхом електронного голосування, дозволить Р. Трубі керувати Радою одноосібно, у ручному режимі.
Також, члени РГК порушили питання неправомірності публікації Р. Трубою звіту про діяльність ДБР за 2018 рік без негативних висновків до нього, затверджених Радою 26 березня ц.р.
За результатами засідання, члени Ради прийняли рішення звернутися до РНБО, ГПУ, Кабміну, Верховної Ради України, Президента України та європейських організацій з викладенням фактів протиправної діяльності Р. Труби, що призвели до численних порушень у роботі Державного бюро розслідувань та поставили під сумнів ефективність діяльності цього органу.
Джерело: antikor.com.ua