У середу, 22 червня, до Києва прибула помічник держсекретаря США Вікторія Нуланд. Як повідомили "Апострофу" джерела в Адміністрації президента, візит має приватний характер і пов'язаний, серед іншого, з бажанням пані Нуланд продемонструвати свою здатність бути ефективним дипломатом і привозити ефективні рішення. Одним із таких рішень є ухвалення закону про децентралізацію та проведення виборів на Донбасі. Як повідомляють народні депутати від "Самопомочі", такий закон буде поставлений на голосування вже 14 липня, проте в парламентській більшості заперечують цю інформацію.
22 червня до Києва прибула помічник держсекретаря США Вікторія Нуланд, щоб зустрітися з офіційними особами. На момент публікації цього матеріалу вже відбулася зустріч Вікторії Нуланд з головою Верховної Ради Андрієм Парубієм, також, за інформацією ЗМІ, планується бесіда із заступником голови Адміністрації президента Костянтином Єлісєєвим, який опікується в АП зовнішньою політикою. Зустріч із Петром Порошенко не відбудеться.
Як повідомило “Апострофу” джерело в Адміністрації президента, візит Нуланд має “приватний характер”. “Перед американськими виборцями їй необхідно показати себе менеджером і дипломатом, здатним привозити ефективні рішення. Таким рішенням міг би стати закон про вибори на Донбасі. При цьому зовсім неважливо, коли ці вибори будуть проведені”, – уточнило джерело.
Як раніше повідомляв “Апостроф”, Вікторія Нуланд поставила українським політикам дедлайн до 10 червня завершити конституційні зміни, що стосуються судової реформи та децентралізації влади. І якщо конституційні зміни в частині судової реформи було прийнято 2 червня, то пакетне голосування за зміни до Конституції в частині децентралізації державної влади, а також виборче законодавство, що дає зелене світло проведенню виборів на окупованому Донбасі, за повідомленням ряду джерел, планувалося на 9 червня. Процес, утім, зірвався через розбіжності, що виникли між “Блоком Петра Порошенка” і “Народним фронтом” щодо того, у якому вигляді слід приймати ці зміни. На Банковій вважають, що децентралізація має бути проголосована спільно з особливим статусом районів, підконтрольних незаконним ДНР і ЛНР, а “Народний фронт” пропонує голосувати за децентралізацію та за особливий статус окремо.
Проте ідея провести голосування з питань децентралізації влади та проведення виборів на Донбасі, судячи з усього, ще не покинула стіни парламенту. У середу народний депутат “Самопомочі” Роман Семенуха, посилаючись на декілька своїх джерел, повідомив, що 14 липня в Раді мають намір ухвалити закон, “яким призначаються вибори в окупованих районах Донбасу”. “Чому саме 14 липня? Усе дуже просто – це фактично останній пленарний день поточної сесії і до вересня Рада вже не збереться. Тобто розлючені люди не зможуть висловити свій гнів цим обранцям і ФСБшним посіпакам – депутати розбіжаться у відпустки. Станом на кінець тижня за цей закон, який фактично демонтує нашу незалежність, уже є 230 голосів (всього потрібно 300. – “Апостроф”)”, – пояснив Семенуха.
За його словами, на момент прийняття цієї норми, “ситуація на фронті буде максимально напруженою”, а сам закон легалізує бойовиків і терористів, виводить Росію з процесу, а конфлікт на Донбасі перетворює на “громадянську війну”. Як повідомив “Апострофу” старший аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Анатолій Октисюк, зв’язок між неофіційним візитом Нуланд і заявою Семенухи є, оскільки помічник держсекретаря має намір домагатися прийняття конституційних змін у частині децентралізації. “Наскільки я чув, Нуланд хоче обговорити процедурні моменти з керівництвом держави, а за можливістю – з керівниками фракцій, щоб прозондувати ситуацію, чи є 300 голосів. Якщо немає – з’ясувати причини. Якщо буде зрозуміло, що компромісу немає, то ці політичні питання приїде врегулювати Джон Керрі, і це буде вже на рівні держсекретаря США. Для американців важливо закрити ці питання перед виборами у своїй країні”, – пояснив Октисюк.
За його словами, літо було б ідеальним варіантом для продавлювання таких змін в Україні: “Політична активність іде на спад, люди відпочивають. А восени будуть тарифи, купа інших проблем. Зараз ще продовжать санкції, і Захід може просто сказати, що від України немає ніяких рішень. Крім того, навіть якщо ми проголосуємо цей закон, це не означає, що його визнають Росія, ДНР, ЛНР і що вибори на Донбасі взагалі відбудуться”.
Непрямим підтвердженням правильності цих припущень є та обставина, що після Києва Нуланд вирушає до Москви, де, за даними ЗМІ, зустрічається з українським “куратором”, помічником президента Росії Владиславом Сурковим.
Утім, як повідомив “Апострофу” співрозмовник у президентській адміністрації, закон про вибори на Донбасі в АП не розробляється. Представники парламентської більшості також заперечують факти, викладені Романом Семенухою. Зокрема, народний депутат від фракції “Блоку Петра Порошенка” Мустафа Найєм у коментарі “Апострофу” назвав цю заяву “маренням”: “У мене такої інформації немає, і не розумію навіть, звідки вона могла взятися. Треба бути трохи не в собі, щоб вносити зараз цей закон до парламенту та підбурювати суспільство до того, що може бути. Це нереально. Наскільки я знаю, у моїх колег по коаліції такої інформації теж немає”.
Схожу думку мають і в “Народному фронті”. “Щоб говорити, що таке голосування планується, воно має стояти на порядку денному, має бути рішення фракцій і парламентських груп, – пояснив “Апострофу” народний депутат Георгій Логвинський. – Можу точно сказати, що такого рішення у фракції “Народний фронт” немає. У всякому разі, це питання дуже передчасне. Спочатку треба проголосувати за його внесення на порядок, а потім має бути підтримка залу. Думаю, що вона не буде знайдена”.
